Булінг часто виникає там, де ми бачимо лише одну площину
особистості. Психологічна мета — навчити учасників бачити "об'єм"
людини та трансформувати роль "жертви" чи "агресора" через
розширення самосприйняття.
Не завжди діти вміють себе презентувати, не завжди можуть себе захистити від цькування, дуже часто проблемою є спілкування не в online форматі.
Дітям потрібно показати можливості, важливо щоб вони побачили себе і інших під різними кутами і навчились ненасильницького спілкувння.
З учнями 10 класу було проведено заняття «Паспорт глибини. «Оптична ілюзія: Спектр сили та
вразливості». ( авторка Кизима Марина)
Метою заняття було показати учням механізми соціального сприйняття і несприйняття; формування стійкої самооцінки і навичок емпатії та когнітивної гнучкості.
В ході заняття
учні навчились більш чітко розрізняють поняття: булінг, конфлікт, жарт, повторили всі види булінгу (фізичний, вербальний, соціальний, кібербулінг); зрозуміли ролі: агресор, жертва, спостерігач, усвідомили наслідки булінгу для всіх учасників.
на емоційному рівні (ставлення, емпатія) у десятикласників
підвищується здатність розпізнавати власні емоції і емоції інших, формується емпатійне ставлення до однокласників та
зменшується толерантність до агресії («це нормально» → «це неприйнятно») та з’являється внутрішнє відчуття цінності себе.
А ще діти демонструють навички ненасильницького спілкування, знають, як реагувати на булінг (звернутись по допомогу, підтримати, не мовчати),можуть конструктивно висловлювати свої межі («мені неприємно», «зупинись»)
зростає кількість про-соціальних дій (підтримка, включення в групу). На цьому етапі був здійснений тестовий дзвінок на дитячу Гарячу лінію 116111, де учням розповіли коли треба звертатись на Гарячу лінію, як вона працює і за якими принципами діє.
І ще одним важливим результатом заняття стало підвищення рівня позитивного самосприйняття: учні краще усвідомлюють свої сильні сторони, зменшується страх висловлюватись, формується відчуття «я окей».
І звичайно - покращується атмосфера в класі, знижується рівень напруги і конфліктності, зростає відчуття безпеки, формується культура підтримки замість осуду.
Немає коментарів:
Дописати коментар