Проективна методика 
«ЛЮДИНА ПІД ДОЩЕМ» Графічна методика, розроблена Романовою О. В. і Ситько Т. І., орієнтована на дітей з 9 років і дорослих 
. Вона розрахована на виявлення рівня адаптації до критичних життєвих ситуацій та виділення основних копінг-стратегій 
. У спокійній обстановці психологічного кабінету 
клієнту надається два аркуші А4 і кольорові олівці в необхідній кількості 
. Випробуваному зачитується інструкція «намалюйте людину на одному аркуші паперу і людину під дощем - на другому», більше ніяких уточнень не робиться і при додаткових питаннях інструкція повторюється
. Під час проведення слід стежити за діями клієнта (помічати, які предмети були намальовані першими й що було стерто), його настроєм і промовою 
. Зіставлення двох малюнків дозволяє визначити, як людина реагує на стресові, несприятливі ситуації, що вона відчуває коли настають труднощі 
. 
Після закінчення малювання слід задати декілька уточнювальних питань , таких як:Який загальний настрій першого малюнка? Як себе почуває людина? Який у неї настрій? Що їй найбільше хочеться зробити? 
Який загальний настрій другого малюнка? Як себе почуває людина? Який у неї настрій?
Що їй найбільше хочеться зробити?
Дощ пішов несподівано або за прогнозом? Людина була готова до того, що піде дощ чи для неї це несподіванка?
Чи любите ви дощ? Чому? 
У який момент часу ви його застали?
Якщо людині під дощем дискомфортно (погано), то чим їй можна допомогти? 
Що сама людина може зробити, щоб собі допомогти, щоб впоратися з дощем?
І на останок важливо знати, чи сприймається досліджуваним дощ як негативний фактор? 
Чи є у цієї людини взагалі звичка ходити під парасолькою? Більшу частину інформації про загальний стан і специфіку сприйняття негативних життєвих ситуацій може дати цілісний образ малюнка: атмосфера і настрій дадуть фундамент для розгляду деталей . Залежно від положення персонажа на другому (котрий є основним у питанні визначення вищезазначених особливостей особистості) малюнку, робиться висновок про тенденції випробуваного. Людина, розташована знизу, вказує на депресивні схильності 
, в той час як зверху - навпаки - на оптимістичне сприйняття ситуації 
. Права сторона відповідає за націленість на майбутнє 
, ліва - за зацикленість на минулому 
; втім, різке зміщення у будь-яку сторону може бути показником схильності до відходу у світ фантазій про минуле або майбутнє відповідно 
. Багато про що можуть розповісти такі особливості, як стать і вік героя 
, зокрема, в залежності від цих факторів визначається схильність клієнта реагувати на стрес певним чином: стереотипно маскулінно або фемінно / по-дорослому або вдаючись у дитячу інфантильність. Різного роду активність намальованого героя може говорити про спробу втекти від проблем у разі швидкого бігу 
, впевненість у собі в разі твердого кроку чи міцного стояння на ногах 
або пасивності - в разі сидіння або лежання. Такі деталі, як парасолька , плащ 
або капелюх 
, вказують безпосередньо на способи подолання стресу. Наявність будь-яких предметів говорить про рівень адаптованості та умінні справлятися з труднощами; відсутність же - про незахищеність, потребу в турботі 
. Нагота героя може вказувати на безпорадність, неприйняття стереотипів поведінки або зосередженість на сексуальному аспекті. Велика парасолька часто символізує співзалежні відносини з батьками 
(купол вважається символом матері, ручка ― батька). Дерева 
, автобусні зупинки 
або печери можуть бути значущими в житті випробуваного, від яких йому хотілося б отримувати захист і підтримку. У разі, якщо будь-який притулок присутній на малюнку, проте персонаж не використовує його за призначенням, необхідно дізнатися причину; часто це вказує на неможливість отримати допомогу від близьких або закритість від контакту 
. Дощ являє собою символ життєвих негараздів , тому від характеру ліній, кількості крапель і його частоти залежить ставлення клієнта до стресових ситуацій. Суцільна стіна зливи вказує на неможливість, на думку людини, впоратися з труднощами 
, легкий дощик же говорить про оптимістичний підхід 
. Наявність хмар 
і блискавок вказує на депресивні тенденції, калюжі 
можуть розказати про невирішені проблеми. Крім самих деталей, їхнього особистого символьного значення для клієнта і загального настрою малюнка, необхідно звернути увагу також на натиск, штрихування і промальовування ліній . Сильний натиск, стирання деталей або різке штрихування вказують на сферу тривожності . Незакінчені лінії часто позначають конфлікт, в той час як незграбні різкі фігури ― на агресивність і неадаптованість до стресу. Занадто легкі лінії вказують на брак ресурсу та астенію. ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ВІД ДОЩУ.
Парасолька, головний убір, плащ і т.д. – це символи захисних механізмів, способів справлятися з неприємностями. Парасолька являє собою символічне зображення психічного захисту від неприємних зовнішніх впливів. З погляду трактування образів парасолька може розглядатися як відображення зв’язку з матір’ю і батьком, які символічно представлені в образі парасольки: купол – материнське начало, а ручка – батьківське. Парасолька може захищати або не захищати від негоди, обмежувати поле зору персонажу. Так, наприклад, величезна парасолька-гриб може свідчити про сильну залежність від матері, яка вирішує всі складні ситуації за досліджуваного. Розмір і розташування парасольки по відношенню до фігури людини вказують на інтенсивність дії механізмів психічної захисту. Дуже велика парасолька означає співзалежність з батьками, бажання у важкій ситуації отримати підтримку від авторитетних осіб. Відсутність капелюха, парасольки та інших засобів захисту говорить про погану адаптованість і потребу в захисті.
АТРИБУТИ ДОЩУ.
Дощ – перешкода, небажаний вплив, що спонукає людину закритися, сховатися. Характер його зображення пов’язаний з тим, як людиною сприймається важка ситуація: рідкісні краплі – як тимчасова, перепона; важкі, зафарбовані краплі або лінії – важка, постійна.
Необхідно визначити, звідки дощ «приходить» (справа або зліва від людини) і яка частина фігури піддається впливу більшою мірою.
За лініями, якими зображений дощ, можна дізнатися про ставлення автора малюнку до навколишнього середовища. Врівноважені, однакові штрихи, в один бік кажуть про збалансоване довкілля. Безладні штрихи – навколишнє середовище тривожне, нестабільне. Вертикальні штрихи говорять про впертість, рішучість. Короткі, нерівні штрихи по всьому полю і відсутність всіх захистів вказують на тривогу і сприйняття навколишнього середовища як ворожого.
Хмари є символом очікування неприємностей. Важливо звертати увагу на кількість хмар, їх щільність, розмір, розташування. У депресивному стані зображуються важкі грозові хмари, що займають все небо.
Калюжі, бруд символічно відображають наслідки тривожної ситуації, ті переживання, які залишаються після «дощу». Слід звернути увагу на манеру зображення калюж (форму, глибину, бризки). Важливо відзначити, як розташовані калюжі щодо фігури людини (чи знаходяться вони перед або за фігурою, оточують людину з усіх боків або вона сама стоїть в калюжі).
Калюжі символізують невирішені проблеми. Потрібно звернути увагу на те чи ліворуч або праворуч від персонажа знаходяться калюжі: якщо ліворуч, значить, людина бачить проблеми в минулому, якщо праворуч – передбачає їх у майбутньому. Якщо людина стоїть в калюжі, це може означати незадоволеність, втрату орієнтирів.
ДОДАТКОВІ ДЕТАЛІ.
Всі додаткові деталі (будинки, дерева, лавки, машини) або предмети, які людина тримає в руках (сумочка, квіти, книги), розглядаються як відображення потреби в додатковій зовнішній опорі, у підтримці, у прагненні уникнути вирішення проблем шляхом переключення і заміщення діяльності.
Більш повна розшифровка деталей ґрунтується на символічному значенні представлених образів. Наприклад, блискавка може символізувати початок нового циклу в розвитку і драматичні зміни в житті людини.
Веселка, що нерідко виникає після грози, передвіщає появу сонця, символізує мрію про нездійсненне прагнення до досконалості.
Додаткові предмети, зображені на малюнку (ліхтар, сонце і т.д.), зазвичай символізують значущих людей для автора малюнку.
ТЕНДЕНЦІЇ.
Ознаки емоційної холодності – схематична фігура; особа частково або повністю не промальована.
Ознаки імпульсивності – багато рухів біля фігури; скуйовджене волосся; неузгодженість спрямованості тіла, рук і ніг; недостатність одягу.
Ознаки конфлікту сім’ї – обмеження простору для фігури; явна невідповідність якості малюнку іншим; на обличчі промальовані явно позитивні емоції.
Ознаки інфантильності – людина в казковому або святковому одязі; на обличчі вираз захвату; біля фігури відсутня шия; малюнок перемістився вгору; зменшення віку людини.
СПОТВОРЕННЯ І ПРОПУСК ДЕТАЛЕЙ.
Відсутність істотних деталей може вказувати на область конфлікту і бути наслідком витіснення захисного механізму психіки. Так, наприклад, відсутність парасольки в малюнку може свідчити про заперечення підтримки з боку батьків у важкій ситуації.
Порівнюючи два малюнки із серії, зверніть увагу на такі характерні зміни:
Як змінюється колір (колір фону, колір людини, в який колір пофарбовані дощові краплі);
Чи змінюється стать людини від малюнку до малюнку? Якщо так, то це вкаже нам на спосіб реагування – за «жіночим» або «чоловічим» типом зустрічає людина труднощі;
Чи змінюється вік людини? Чи відповідає приблизний вік людини віку самого художника? Регрес в дитинство – людина зображена на малюнку, молодша за автора. Якщо на малюнку старша за автора людина – це розповість про те, кого зі старших родичів схильна наслідувати дитина, вирішуючи свої проблеми.
Чи змінюється розмір фігури? Дуже мініатюрна фігура на другому малюнку говорить про низьку стресостійкість, можливо про низьку самооцінку. Дуже велика фігура свідчить про активну життєву позицію, агресивність.
При інтерпретації слід спиратися на методику «ЛЮДИНА».Слід оцінити спочатку загальне враження від малюнку: атмосферу зображеного пейзажу, настрій персонажа. Тільки після цього можна перейти до аналізу специфічних деталей з точки зору логіки інтерпретації.
У малюнку «Людина під дощем» у порівнянні з малюнком «Людина», як правило, виявляються відмінності. Важливо подивитися, що змінилося. Так, наприклад, якщо на другому малюнку людина зображена як така, що іде, це може бути пов’язано зі звичкою йти від важких життєвих ситуацій, уникати неприємностей.
Якщо на другому малюнку людина зміщена у верхню частину аркуша, можна припустити схильність до відходу від дійсності, до втрати опори під ногами, а також наявність захисних механізмів за типом фантазування, надмірного оптимізму, який часто вже не виправданий.
Положення фігури в профіль або спиною вказує на прагнення відмовитися від світу, на тенденцію до самозахисту.
Зображення, поміщене внизу листа, може свідчити про наявність депресивних тенденцій, почуття незахищеності.
Зображення, зміщене вліво, можливо, пов’язане з наявністю імпульсивності в поведінці, орієнтацією на минуле, у ряді випадків із залежністю від матері.
Зображення, зміщене вправо, вказує на наявність орієнтації на оточення і, можливо, залежність від батька.
Якщо малюнок розташований переважно у верхній частині аркуша, це може означати, що у людини висока самооцінка, вона незадоволена своїм становищем у суспільстві, їй не вистачає визнання. Якщо при розташуванні у верхній частині аркуша фігура дуже маленька, то людина вважає себе свого роду невизнаним генієм.
Якщо малюнок розташовується здебільшого в нижній частині аркуша, то у його автора може бути низька самооцінка, невпевненість у собі, пригніченість, нерішучість, страхи, пов’язані з самопред’явленням, незацікавленість у своєму становищі в суспільстві.
Положення малюнка по горизонтальній осі (ліво-право): якщо малюнок розташований більше в лівій частині, то людина спирається на минулий досвід, схильна до самоаналізу, нерішуча в діях, пасивна; якщо більша частина малюнку розташовується в правій частині аркушу, то перед нами людина дії, яка реалізує задумане, активна і енергійна.
ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІГУРИ.
Збільшення розміру фігури іноді зустрічається у підлітків, яких неприємності мобілізують, роблять сильнішими та впевненими.
Зменшення фігури має місце тоді, коли досліджуваний потребує захисту і заступництва, прагне перенести відповідальність за власне життя на інших. Хлопці, які малюють маленькі фігурки, зазвичай соромляться проявляти свої почуття і мають тенденцію до стриманості і деякої загальмованості при взаємодії з людьми. Вони схильні до депресивних станів в результаті стресу.
Зображення людини протилежної статі може вказувати на певний тип реагування в складній ситуації – «включення» поведінкових програм, запозичених у конкретних людей з найближчого оточення (мам, бабусь).
Функція одягу – «формування захисту від стихії». Достаток одягу вказує на потребу додаткового захисту. Відсутність одягу пов’язана з ігноруванням певних стереотипів поведінки, імпульсивністю реагування.
НАПРЯМОК ФІГУРИ ЛЮДИНИ.
У проективній методиці «Людина під дощем» є важливим, як зображена фігура людини: повернена вліво – увага зосереджена на собі, своїх думках, переживаннях у минулому; повернена вправо – автор малюнку спрямований у майбутнє, активний; зображена так, що видно потилицю, зображена спиною – прояв замкнутості, відхід від вирішення конфліктів.
Якщо людина зображена як така, що біжить, автор малюнку хоче втекти від проблем. Крокуюча людина означає гарну адаптацію. Якщо людина на малюнку стоїть нестійко, це може означати напругу, відсутність стрижня, рівноваги.
Фігура з паличок вказує на негативізм, опір методиці. Надмірно дитячі, ігрові малюнки говорять про потребу у схваленні. Малюнки-шаржі означають бажання уникнути оціночних суджень на свою адресу, переживання неповноцінності, ворожості.
Кольоровий відпочинок: техніка відновлення внутрішніх ресурсів через колір
Кольоротерапія є потужним інструментом у роботі арттерапевтів, оскільки колір безпосередньо впливає на психоемоційний стан, стимулює саморефлексію та допомагає врівноважити внутрішні ресурси.
Техніка «Кольоровий відпочинок» спрямована на подолання втоми, відчуття втрати енергії та емоційного виснаження. Вона поєднує в собі усвідомлену роботу з кольором, символічне відображення потреб та практику майндфулнес, що робить її ефективним інструментом як для самодопомоги, так і для терапевтичної роботи з клієнтами.
Опис техніки
Підготовка
Оберіть формат: стандартний аркуш паперу (А4, А3) або будь-який зручний розмір.
Використовуйте акварельні або інші фарби, кольорові олівці, маркери, чи будь-які інші художні матеріали, що дозволяють інтуїтивно працювати з кольорами.
Створіть спокійне середовище, щоб процес був максимально усвідомленим.
Структурування простору
Поділіть поле аркуша на кілька частин (4–6 секторів) довільної форми. Кожен із цих секторів буде символічним простором, що відображає певний ресурс, який потрібно відновити.
Визначте та підпишіть кожен сектор (можна словами або внутрішньо для себе), наприклад: «Фізична енергія», «Спокій», «Надія», «Відчуття захищеності», «Натхнення» тощо.
Усвідомлений вибір кольорів
Зверніть увагу на внутрішній стан і, орієнтуючись на власні відчуття, інтуїтивно оберіть колір для кожного сектора.
Важливо не керуватися стереотипами про «позитивні» чи «негативні» кольори, а довіритися особистим асоціаціям.
Спостерігайте, як відгукується кожен колір у тілі та емоціях.
Заповнення простору
Повільно заповнюйте кожен сектор обраним кольором, даючи собі час на відчуття його впливу.
Дозволяйте собі змінювати кольори або доповнювати їх, якщо цього вимагає внутрішній стан.
Самоаналіз та рефлексія
Після завершення процесу приділіть час усвідомленню отриманого досвіду.
Відповідайте на такі питання:
Які кольори вибрали і чому саме їх?
Які почуття викликала робота з кожним сектором?
Чи вдалося відчути баланс або полегшення?
Чи виникли несподівані асоціації або відкриття?
Що змінилося у сприйнятті власного стану після практики?
Завершення
Збережіть отриману роботу або, якщо є внутрішній імпульс, трансформуйте її – додайте нові кольори, елементи чи навіть змініть форму секторів.
За бажанням, опишіть свої почуття в щоденнику або поділіться досвідом із терапевтом чи колегами.
Ця практика забезпечить вплив на:
Емоційну саморегуляціюКолірна стимуляція впливає на лімбічну систему мозку, що відповідає за емоційне реагування. Усвідомлений вибір кольору активує процеси рефлексії та допомагає стабілізувати стан.
Соматичну розрядку Заповнення простору кольором має ефект, подібний до медитації – сповільнюється серцевий ритм, нормалізується дихання, знижується рівень кортизолу (гормону стресу).
Роботу з символами та метафорами Кожен колір і сектор символічно представляє певну потребу чи емоцію, що дозволяє краще усвідомити власні запити та знайти внутрішні ресурси для відновлення.
Практику майндфулнес Зосередження на процесі та уважне ставлення до своїх відчуттів створює ефект присутності «тут і зараз», що допомагає зменшити тривожність та перенапруження.
Запитання для глибшого аналізу (можна використовувати з клієнтами)
Що вас здивувало у процесі вибору кольорів?
Який сектор було найпростіше/найскладніше заповнювати? Чому?
Чи змінилося ваше відчуття себе після цієї практики?
Якщо уявити, що кожен сектор – це окрема частина вашої особистості, що вона хоче вам сказати?
Як отримані образи можуть допомогти у щоденному житті та емоційному балансі?
Техніка «Кольоровий відпочинок» є ефективним методом арттерапії, який допомагає м’яко досліджувати свій емоційний стан, відновлювати внутрішню рівновагу та усвідомлювати власні потреби через колір. Вона є корисним інструментом як для індивідуальної терапії, так і для групової роботи.
Рекомендовано застосовувати цю техніку регулярно, особливо в періоди підвищеного стресу чи професійного вигорання.
Якщо ви працюєте з клієнтами, ця практика може стати чудовим доповненням до глибшої арттерапевтичної роботи та допомогти людині знайти власні ресурси для самовідновлення.
@Вікторія Назаревич 2025 Практики кольоротерапії
Техніка "НейроОпора"
Для тих моментів, коли здається, що ґрунт під ногами хиткий.
1. Намір.
Закрийте очі та запитайте себе:
"Що сьогодні може стати моєю опорою?"
Це може бути людина, дія, внутрішній ресурс, віра, будь-що.
2. Перша нейролінія — хвиля нестабільності.
Проведіть на аркуші одну довгу нейролінію, яка символізує ваш нинішній стан.
Вона може бути рваною, різкою, ломаною — як відчуває тіло.
Це ваша вихідна точка.
3. Створення "точок опори".
На аркуші в довільних місцях намалюйте 3–5 кіл різного розміру.
Кожне коло — потенційний ресурс.
Позначте їх подумки:
стабільність
люди
внутрішня сила
мудрість
сміливість
(або інші якості, які хочеться підтримати).
4. З’єднання хаосу з опорою.
Почніть проводити нові нейролінії, які зігрівають, заспокоюють і пом’якшують першу хаотичну лінію.
Нехай вони торкаються кіл, входять у них, виходять із них, взаємодіють.
Це символізує те, як ресурси включаються в ваш стан.
5. Згладжування напруги.
У всіх місцях перетинів та різких кутів м’яко заокруглюйте кути.
Уявляйте, що ви "згладжуєте" напругу свого дня або внутрішні коливання. Дихайте спокійно.
6. Підсилення кольором.
Заповніть кола кольорами:
теплими — для підтримки
холодними — для стабільності
яскравими — для сили
Пофарбуйте фонові лінії ніжно, щоб підкреслити відчуття гармонії.
7. Запитання після техніки.
Подивіться на роботу й запитайте:
"Що зараз є моєю опорою насправді?"
"Де я відчуваю більше стабільності?"
"Що я можу робити, щоб підсилити цю опору?"
Запишіть відповідь — це і буде ключ.
Ефект техніки:
відновлює внутрішній баланс
дає відчуття стійкості
заспокоює нервову систему
вмикає відчуття контролю й довіри
допомагає людям під час стресу, війни, невизначеності
Джерело:мhttps://www.facebook.com/mpapm?__cft__[0]=AZZo0dgOWQjQU9KHLnGOpqR8SJv1AC-AzW1Bzm1xR3zlmaycNbkSKC0eFExvPXun7PJ1VTaJWq5N-DcvzCfkOZI3qgUvoNAw9dsMb78PFP_XAurHoiYo5HrpoFEia1hajWldRfWL0j_MSDzO6ufjbF2p&__tn__=%3C%3C%2CP-R
«Канатоходець» – арттерапевтична вправа для роботи з невизначеністю у кризі @Вікторія Назаревич
Мета: використовуючи малюнок «Я канатоходець, що переходить порожнечу по тросу», сприяємо вираженню та розбору емоцій, пов'язаних із подоланням важкостей.
Завдання:
• Зобразіть себе як канатоходця, що переходить порожнечу на тросі.
• Додайте елементи або символи, що відображають ваші внутрішні ресурси та сили.
Опис малюнку:
Малюнок ілюструє вас, як особистість, що вміло подолала порожнечу та важкі моменти. Трос є символом викликів, а канатник представляє вас самого, зберігаючи баланс і переходячи через труднощі.
Питання для розбору малюнка:
• Які почуття ви відчуваєте, розглядаючи цей малюнок?
• Як канатник відображає ваші дії та впорядкованість у подоланні труднощів?
• Які елементи або символи допомагають вам утримувати баланс та переходити через порожнечу?
• Як цей малюнок може використовуватися для підтримки вас у подоланні важкостей у житті?
Роздуми для пошуку стратегії разом із психологом:
• Які емоції ви відчуваєте, дивлячись на цей малюнок?
• Як канатник відображає ваш підхід до подолання труднощів?
• Які елементи або символи на малюнку представляють ваші ресурси та сили?
• Як ви утримуєте баланс та переходите через порожнечу?
• Як ви сприймаєте взаємодію між канатником і порожнечею?
• Чи є елементи, які ви б хотіли додати до малюнку, щоб підкреслити вашу готовність до кризи?
@Вікторія Назаревич 2024
Тренінг «Толерантність до невизначеності – образи та метафори»
Ця вправа сприяє емоційному вираженню та визначенню стратегій для подолання невизначеності разом із психологом, тренує предикати толерантності до невизначеності, знімає страхи та забезпечує екологічний образ сприйняття ситуації невизначеності. Якщо враховувати реалії України, буде цілком доцільно спробувати розкрити цей образ у практиці роботи з клієнтами.
Чи виснажує вас боротьба з власними тінями страху?
Ви колись задумувалися, чому іноді страх здається таким величезним, що паралізує все тіло і думки?
Чому його очі дивляться на вас з такою жахливою, бездонною силою?
Ми з колегами на конференції шукали відповідь на це питання, працюючи над образом страху. І прийшли до приголомшливого висновку:
У страху великі очі лише тоді, коли всередині — порожнеча.
Він розростається, як монстр у кіно, коли ми втрачаємо внутрішню опору. Коли всередині утворюється пустка, яку немає чим заповнити.
Так, страх потрібен. Це еволюційний механізм, який нас береже. Але де межа? Коли він перестає бути корисним інструментом і перетворюється на виснажливу війну з невидимими монстрами самого себе?
Боятись самого життя, його неконтрольованості та дивності, болю — це шлях до втрати спокою, а не до безпеки.
Арттерапевтичні практики пропонує вихід — не тікати, а діяти.
Це один із тисячі працюючих методів, який дозволяє перетворити енергію страху на ресурс.
Ми пропонуємо алгоритм із 4 кроків:
Дати страху місце. Не витісняйте його. Створіть творчий образ страху — на папері, з пластиліну, в уяві. Коли ви дивитесь на нього зовні, він перестає володіти вами зсередини.
Наповнити сенсом. Зазирніть у «порожні очі» створеного образу. Що йому потрібно? Чим ви можете його наповнити — якими цінностями, спогадами чи силами? Пустка зникає, коли ви свідомо «заселяєте» цей простір.
Побачити вільну енергію. Кожен сильний страх — це величезний згусток енергії. Уявіть, що він, як ліхтарик, підсвічує той ресурс, який вам зараз необхідний для чогось справді важливого.
Свідомий вибір дії. Ми не залишаємось у статичному страху. Ми обираємо, що робити далі на трьох рівнях:
Тіло: глибоке дихання, щоб заземлитися.
Думка: пошук мудрих опорних переконань.
Образ: малювання нового, мудрого образу на тій самій енергії, яку щойно вивільнив страх.
Страх не має ставати стіною. Нехай він буде лише дороговказом, який вказує, де нам не вистачає нашого власного світла.
А бажаємо вам нестрашного, свідомого та наповненого життя! Хочя страшно буде завжди, така наша природа!
Запитання до вас:
Яку пустку всередині ви зазвичай намагаєтесь приховати за «великими очима» свого страху? Або, навпаки, яким важливим сенсом ви вже навчилися заповнювати цей простір?
Методика «Намалюйте людину, яка зриває яблуко з дерева»
Можна припустити, що більшість людей мають практичний досвід зривання яблука з дерева або хоча б уявляють собі, як це робиться. Розглянемо графічну проективну методику, розроблену арт-терапевтами Ліндою Гантт і Кармелло Табон (Gantt L. & Tabone C. Formal Elements Art Therapy Scale. The Rating Manual. Gargoyle Press Morgantown, WV. 1998).
Інструкція: «Наюйте людину, яка зриває яблуко з дерева»
Матеріали: папір формату А4, набір фломастерів чи олівців 12 кольорів, включаючи сірий і чорний.
Зображення оцінюється за чотирнадцятьма формальними критеріями (14 шкал). Ступінь вираженості кожної формальної ознаки враховується кількісно (в балах від 0 до 5). Реєструється і підраховується частота зустрічі ознаки (елементу), далі проводиться змістовна інтерпретація результатів статистичного аналізу.
Арт-терапевтичні шкали формальних елементів:
«Значимість кольору». Дозволяє оцінити, наскільки значущий колір в зображенні.
«Адекватність кольору». Дозволяє оцінити, наскільки колір відповідає предмету зображення.
«Енергія». Дозволяє оцінити загальну кількість витрачених при створенні малюнку сил (наскільки енергійним, трудомістким був процес малювання).
«Простір». Дозволяє оцінити, скільки місця на аркуші займає зображення (просторові особливості зображення).
«Інтеграція». Дозволяє оцінити взаємопов’язаність елементів зображення.
«Логіка». Дозволяє оцінити наявність випадкових, не пов’язаних зі змістом завдання елементів зображення.
«Реалізм». Дозволяє оцінити ступінь правдоподібності зображення.
«Рішення проблеми». Дозволяє оцінити, яким чином зображений чоловік дістає яблуко з дерева і чи дістає він його взагалі.
«Рівень розвитку». Дозволяє оцінити ступінь зрілості образотворчої мови досліджуваного (відповідно до критеріїв Маргарет Ловенфельд).
«Деталі об’єктів і навколишнього простору». Дозволяє оцінити ступінь деталізації зображення.
«Якість лінії». Дозволяє оцінити ступінь уміння досліджуваного малювати лінії (свідчить також про міру контролю процесу малювання лінії).
«Людина». Дозволяє оцінити правдоподібність зображення людської фігури (дана ознака пов’язана з самоідентифікацією і відчуттям схеми власного тіла).
«Ротація». Дозволяє оцінити ступінь нахилу дерева і людини по відношенню до вертикальної осі.
«Персеверація». Дозволяє оцінити наявність неадекватної багаторазової відповідної реакції на стимул.
У дослідженні Е. Свістовської, зокрема, була встановлена висока чутливість даної методики до особливостей художньої експресії досліджуваних. Наприклад, автором зафіксовано загальне зниження багатства і яскравості емоційних проявів у хворих на шизофренію.
Феномен ротації найбільш яскраво проявився в роботах хворих органічним захворюванням головного мозку.
Використання цього графічного тесту навряд чи слід обмежувати шкалами формальних елементів. Найчастіше, за влучним висловом М.М. Бахтіна, «… генералізація і формалізація стирають межі між генієм і бездарністю». Багато відомих учених підкреслюють, що тотальне кількісне дослідження деформує бачення об’єкта, висвітлюючи лише ту його частину, яка піддається виміру. Саме якісна інтерпретація образотворчої продукції допомагає побачити глибину внутрішнього світу особистості, знижуючи ризик «узагальнити індивідуальність».
Якісна інтерпретація
Досліджувані можуть уявити і намалювати будь-яке дерево (бажаної висоти і т.п.), достатню кількість яблук на ньому, зростаючих так низько, наскільки це необхідно для елементарного рішення задачі, а також людину будь-якого зросту.
Як не дивно, більшість досліджуваних (і дітей і дорослих) зображують не просто людину, яка зриває яблуко з дерева, а людину, яка вирішує досить складну проблему.
Розрізняються підходи і способи досягнення уявної мети. Приміром, досить часто зустрічаються наступні малюнки: людина, вставши навшпиньки, щосили тягнеться за яблуком або трясе дерево; збиває плоди палицею; влазить на драбину; дереться по стовбуру; навіть підкорює гірську вершину …
Виникає питання: що спонукає досліджуваних моделювати ситуацію як проблемну, важко вирішувану або нерозв’язну зовсім? Чим визначається кількість витрачених уявною людиною зусиль для досягнення бажаного? Можливо, самою символічною метою – яблуком? Мабуть, неспроста автори тесту пропонують «зірвати» саме яблуко, а не плід взагалі.
СИМВОЛИ
Змій-спокусник у біблійному міфі спокусив Єву скуштувати яблуко – заборонений плід від дерева пізнання добра і зла.
Богиня розбрату Еріда підкинула гостям золоте яблуко з написом «Причудовій». Через нього посперечалися Афродіта, Афіна і Гера – так з’явився вираз «яблуко розбрату».
Не менш образно вираз «яблучко на блюдечку …».
Вважається, що символи – це знаки, або образи різних психологічних реальностей.
Зривання яблука логічно розглядати в контексті динамічних символів як дію, під час якої людина виявляє здатність просуватися до мети свого психічного «звільнення».
На думку Р. Ассаджиолі, техніка свідомого використання символів шляхом їх візуалізації сприяє інтеграції свідомих елементів особистості з несвідомими, а також до деякої міри – логічного мислення з несвідомими нелогічними особистісними проявами.
Уява (в сенсі здатності до виклику і створенню образів) – одна з найбільш важливих спонтанно-активних функцій людської психіки як на свідомому, так і на несвідомому рівні. Кожен образ містить в собі моторний імпульс, який можна перетворити в дію. Словом, образи здатні створювати фізичні умови і відповідні їм зовнішні дії.
Візуалізувати, викликати в уяві символічне яблуко, яке зриває людина, – значить представити дію, що відбувається в часі.
Ці процеси також супроводжуються феноменом ідентифікації автора з динамічними символічними сценами, що є об’єктивною підставою для якісної інтерпретації малюнків.
Динамічний образ людини, яка зриває яблуко, можна віднести до так званих «дитячих символів». Це враження раннього дитинства, які здатні пробудити позитивні почуття, позитивні емоції: Різдво, повітряні кульки, парад на святі, річка на заході, дитяча пісенька або книжка …
Звернення до «дитячих символів» дозволить психологу найбільш успішно встановити контакт з дитиною (підлітком, дорослим) і надати йому необхідну підтримку.
Однак даний метод, на думку Р. Ассаджиолі, важко застосувати до занадто екстравертованих, ригідних або інтелектуальних суб’єктів, які мають дуже чіткі уявлення про себе і навколишній світ на рівні свого свідомого «Я» і слабкий зв’язок з несвідомим. Такі люди не люблять символи, або, у всякому разі, символи їм нічого не говорять. Тому буде дуже цікавим і корисним, підкреслює автор, спочатку проекспериментувати на собі, а потім вже застосовувати техніки в зміненому або адаптованому вигляді в сфері освіти.
Графічний індикатор
Мову малюнку, мову символів порівнюють з голосом несвідомого, що звучить в ті моменти, коли свідомості не вистачає слів. Інтерпретація дозволяє краще зрозуміти самобутність душевного світу автора, який відображається в його образотворчому продукті.
Очевидно, що кожен малюнок людини, яка зриває яблуко, глибоко індивідуальний, оскільки автор сам проектує реальність і по-своєму інтерпретує її.
Разом з тим різнохарактерні малюнки неважко систематизувати, наприклад, з таких підстав:
1) зміст (сюжет), наявність заданих об’єктів (людина, дерево, яблуко), повнота або фрагментарність зображення цих об’єктів;
2) спосіб дії (що зображено: підготовка, сама дія або кінцевий результат);
3) результат (які зусилля прикладені людиною для досягнення мети, наскільки успішний результат: зірвано чи яблуко?).
Психологічна техніка «Я помічаю думку»
Іноді нав’язливі думки настільки захоплюють, що здається — їх неможливо зупинити. Вони крутяться по колу, посилюють тривогу і виснажують. Особливо часто це відбувається у стані стресу, тривоги або депресії. У такі моменти важливо зрозуміти, що думки — це не факти, а лише продукти нашого мислення.
І з ними можна працювати.
Один із простих і ефективних способів — техніка «Я помічаю думку». Вона допомагає створити дистанцію між вами і тим, що відбувається у вашій голові. Це вправа, яка повертає відчуття контролю і знижує емоційне напруження.
Як виконувати техніку «Я помічаю думку»:
Зловіть нав’язливу думку
Помітьте, що саме зараз крутиться у вас в голові.
Наприклад: «весь світ проти мене»
Назвіть її
Можете дати їй умовну назву:
«тривожна платівка», «радіо депресія», «мозкова жуйка»
Озвучте думку як факт мислення
«Я маю думку, що весь світ проти мене»
Додайте спостереження
«Я помічаю, що я маю думку, що весь світ проти мене»
Зверніть увагу на зміни
Що змінилося у відчуттях?
Чи стала думка менш “реальною”?
Чи з’явилась дистанція?
Поверніться до теперішнього моменту
Зверніть увагу на дихання, тіло, простір навколо вас
Чому це працює?
Коли ми «зливаємося» з думкою, вона сприймається як реальність. Але коли ми починаємо її помічати — активується позиція спостерігача. Це допомагає знизити вплив автоматичних негативних думок і повернути собі вибір: вірити їм чи ні.
(Адаптовано з матеріалів посібника з управління стресом та самодопомоги
під час бойових дій та у післявоєнний період,
спрямований на медичних працівників)
Вправа "Пиріг відповідальності"
Мета: допомогти клієнту зменшити почуття провини, пов’язане з надмірним відчуттям відповідальності за подію, що спричинила самозвинувачення.
Визначте проблему, яка вас турбує і за яку ви вважаєте себе відповідальними.
Наприклад: Я відповідальний(а) за те, що близька мені людина серйозно захворіла.
Оцініть силу цього переконання.
Складіть список усіх можливих причин, навіть якщо вони здаються малоймовірними.
Я приділяв(ла) недостатньо уваги його здоров’ю.
Я не контролював(ла) його самопочуття.
Я не наполіг(ла) на проходженні медичної діагностики.
Захворювання могло бути спадковим.
Лікарі не змогли виявити хворобу на ранній стадії.
Близька людина підозрювала проблему, але нічого не робила.
Захворювання могло бути спричинене тривалим стресом.
Близька людина вела нездоровий спосіб життя.
Тепер, починаючи з кінця списку, розподіліть відповідальність у відсотках.
Нездоровий спосіб життя — 30%
Людина знала, але не діяла — 10%
Помилки діагностики — 10%
Я не наполіг(ла) на обстеженні — 5%
Я не контролював(ла) самопочуття — 5%
Я приділяв(ла) мало уваги — 5%
Намалюйте кругову діаграму («пиріг») відповідно до відсоткового розподілу.
Переоцініть рівень власної відповідальності.
Після виконання вправи ви можете побачити, що ваша реальна частка відповідальності становить, наприклад, не 97%, а лише 15%.
Ця вправа допомагає усвідомити, що ви не можете відповідати за все, що відбувається. У більшості ситуацій існує багато чинників, які не залежать від вас.
Поділіться, як вам ця вправа? Чи використовуєте ви подібні техніки в роботі або для самодопомоги?
Психологічна техніка "ЛИСТ ГНІВУ"
Психологічна техніка, призначена для роботи з пригніченими почуттями, зокрема - гнівом. Мета - дозволити собі висловити почуття, які колись було заборонено висловлювати. Цей лист не призначений для передачі адресату, він пишеться заради опрацювання та звільнення від негативних почуттів.
Суть її проста і виконується за принципом завершення незакінчених речень, вам потрібно буде їх дописати в абсолютно довільній формі, уявляючи, що ви звертаєтеся до конкретної людини, до якої у вас виникли негативні емоції. Це важливий момент - воно повинно бути адресовано конкретній особі (не хвилюйтеся, це лист залишиться в вашому повному розпорядженні, відправляти і давати його читати нікому не потрібно).
Якщо ви все пропишете від душі, то ефект емоційного очищення гарантований, оскільки в цьому листі задіюється дуже широкий діапазон емоцій, і ви як би «переходите по містку» з одного стану в інший. Отже, закінчіть такі речення, почавши свій лист зі звернення до адресата:
- Мені не подобається…..
- Мене виводить з себе ............
- Мені набридло……………….
- Я не можу…………..
- Мені потрібно (потрібна) ............ ..
- Я ображаюся………………
- Мені сумно………………
- Мені шкода……………..
- Я відчуваю……………..
- Я хочу………..
- Мене турбує ...............
- Я боюсь…………….
- Мене лякає ............... ..
- Я турбуюсь…………….
- Я жалкую………………
- Мене можна звинуватити .....................
- Я співчуваю……………..
- Мені необхідно………..
- Будь ласка, вибач мене за ................
- Я хотів/ла б…………….
- Я розумію………………..
- Я вдячна/ий…………….
- Я люблю……………….
- Я сподіваюся…………
Ця вправа так само добре допомагає, коли емоція вже «не свіжа». Тобто, образлива або неприємна ситуація вже давно пройшла, а осад від неї ще залишився. Емоції, які накопичилися всередині нашого тіла не мають терміну давності, тому працювати з ними і «чистити» свій внутрішній світ можна в будь-який зручний момент.
Автор техніки: Надія Татаренкова
Арт-терапевтична вправа для педагогів «Весняне пробудження: мій внутрішній метелик»
Мета: відновлення ресурсу, усвідомлення внутрішніх змін та пошук нової енергії.
Час:20–25 хвилин
Матеріали:
роздрукований шаблон
кольорові олівці / маркери,ручка.
Вступ (3 хв)Ми звикли допомагати дітям розкриватися.
Але іноді важливо запитати себе:
а що зараз відбувається всередині мене?
Весна — це символ оновлення.
І сьогодні ми зробимо невелику вправу, щоб подивитися: що в нас зараз прокидається, а що ще потребує часу.
Частина 1. «Мій кокон»Запропонуйте подивитися на кокон.
Скажіть:
У кожної людини є щось, що поки що "спить".
Мрія, ідея, ресурс, бажання.
Запитання для роздумів:
Напишіть у цьому місці: Що у мені зараз потребує часу?
Що я відкладаю «на потім»?
Що в мені ще не проявилось?
Частина 2. «Мій метелик»Метелик — це символ трансформації.
Спробуйте створити метелика, який відображає ваш теперішній стан.
Завдання: Розфарбувати метелика так, як відчувається.
Можна:кольорами настрою,символами, словами.
Частина 3. «Як я процвітаю»Заповнюємо квіти.
Я відчуваю…
(які емоції зараз у професійному житті)
Я можу…
(мої сильні сторони як педагога)
Я мрію…
(що хотілося б змінити або створити)
Частина 4. «Мої зміни» Що в мені розкривається зараз? Що нового я зрозумів про себе? Що я хочу дозволити собі цієї весни? 
Завершення (5 хв)Можна запропонувати бажаючим поділитися.
Запитання:
Який у вас вийшов метелик?
Що стало відкриттям?
Що ви берете з цієї вправи для себе?
Навіть у складні часи життя знаходить спосіб прорости.
І наш внутрішній метелик теж знає, коли розкривати крила.
Коли педагог дозволяє собі відновлюватись — він стає сильнішим ресурсом для дітей.
Джерело:https://www.facebook.com/groups/796619851234892/?__cft__[0]=AZaM1haoRrSzr-qo8T6Th8mo3Fym9p-fIVxh5Q43ZkXDCBhzQ4wyAoMvxwEDf7kmj78dwOQZqwfp8MhcMwcytK_JbTgewWomx8AXl4AdZ-AlcgnZ8Zl9DNoEjspZEnaSVRxyrKX50XknnWuwX4H155NNe45CENKFPMhd7Birl8P66BZCk9-_Y2zuwF9F1ohEglk&__tn__=%3C%3C%2CP-R
Робота з МАК50 чарівних запитань для роботи з МАК. Це найпопулярніша стаття нашого блогу за весь час:
1. Як це пов’язано з моїм життям?
2. Для чого потрібна ця карта?
3. Дивлячись на карту, подумайте, що є такого особливого у вас, що ви ще не використали для розв’язання вашої проблеми?
4. Що мені заважає досягти мети або розв’язати проблему?
5. Яких ресурсів мені не вистачає?
6. Чого я не врахував?
7. З чого я починатиму?
8. Куди хочеться дивитися на карті?
9. Куди не хочеться дивитися на карті?
10. Які маленькі кроки ви можете зробити, щоб наблизитися до вирішення своєї проблеми?
11. Що ви зробите насамперед?
12. Що з вашого життя тягне вас назад?
13. Яке б ви могли придумати ідеальне рішення?
14. Що ви намагаєтеся довести собі?
15. Наскільки це рішення відповідає вашим уявленням про самого себе?
16. Чого ви очікуєте?
17. Як ви вважаєте, в чому мораль цієї історії?
18. Якби ви знали відповідь, якою б вона була?
19. Яку історію ви найчастіше розповідаєте самому собі про вашу проблему?
20. Що б ви спробували просто зараз, якби знали, що не можете зазнати невдачі?
21. Що ви можете зробити такого, що принесе вам радість і захоплення?
22. Що б ви робили, якби мали безмежні ресурси?
23. Коли ви дивитеся на цю карту, ви, найімовірніше, де на ній?
24. Якби ви були художником, що б ви домалювали чи перемалювали на цій карті?
25. Що ти відчуваєш, дивлячись на карту?
26. Що відбувається з вашим тілом, коли ви дивитеся на цю карту?
27. Який найперший і найлегший крок для досягнення мети ви можете зробити? Коли ви будете готові зробити цей крок?
28. Як ви нагородите себе, коли досягнете результату?
29. Як ви дізнаєтеся, що досягли результату?
30. Що цінного є для вас у досягненні цієї мети?
31. Що таке важливе я отримаю, досягнувши її?
32. Як досягнення цієї мети надалі вплине на ваше життя?
33. Що із зображеного на карті може допомогти вирішити вашу проблему?
34. Якщо уявити, що проблема стала маніпулятором, як вона впливає на вас?
35. Де, як вам здається, ви можете знайти ресурси, щоб не здаватися?
36. Як вам здається, які риси характеру посилюють проблему, а які можуть допомогти її вирішити?
37. Що має статися у вашому житті, щоб проблема була вирішена?
38. У чому полягають ваші внутрішні зобов’язання перед самим собою?
39. Що максимально ймовірне для себе ви можете й готові зробити на цей час?
40. Що відбувається у ваших стосунках зі світом?
41. Що б зробило ваше життя більш насиченим і наповненим?
42. Які повсякденні звички могли б посприяти вашому просуванню до вищої якості життя чи розв’язання проблеми?
43. Чого ви справді хочете?
44. Які регулярні дії могли б підвищити вашу задоволеність у тій чи іншій сфері життя?
45. Які дії живлять вас, заряджають енергією, приносять задоволення?
46. Що в житті для вас справді цінне, важливе, має сенс?
47. Я в майбутньому і проблеми вже давно немає. Як я житиму тоді? Завдяки чому стала можливою ця зміна?
48. Як я можу сьогодні подбати про себе?
49. Яким чином я саботую свої наміри?
50. Якщо я повністю зосереджуся на досягненні результату, від чого мені доведеться відмовитися?
Ми ділимося цим списком, бо знаємо: професійна робота з картами — це передусім мистецтво діалогу. Важливо не просто допомогти клієнту описати картинку для безпечної дисоціації, а вчасно поставити те саме запитання, яке підсвітить відповідь усередині.
Джерело: https://www.facebook.com/stories/107631618139188/UzpfSVNDOjkwOTgyNjQ4ODYzNTIwNQ==/?view_single=false&__cft__[0]=AZbSG74CRbrbp6yjA0wufA3diUOo8JlzRntDACCD7_nEss0ZUGkMIDWhLpvW7gdquTEiXy5N-YvHrx-K4XAYjLABKOrPU3YluwNzgfFBb-pd3aNG_EY3g6UYV0srd5nomvb-oIzlHOMgj4qBUadOmIZtTW5Jqm-dXEMvae0_KIOzhYXGJV1z4nBEvLzLSJO6fvqL6J5SLY367qzGtvSilvar&__tn__=%3C%3C%2CP-R
«Намалюй дім всередині себе»: психологічна вправа сьогодні про глибинні внутрішні опори.
Закрий очі і уяви дім, в якому тобі добре.
Можливо, це дім, де пройшло дитинство.
Можливо, це дім, де жили люди, теплі твоєму серцю.
Можливо, це твій дім, який є зараз чи був раніше.
Можливо, це омріяний дім, саме такий, як тобі б хотілося.
Якого він кольору?
Скільки поверхів? А може, це квартира?
Що оточує цей дім? Можливо, інші будинки, просторі поля, гори чи море?
Як там пахне?
У яку пору дня ти бачиш цей дім? У якій порі року?
Хто з тобою в цьому домі? Можливо, більше нікого там немає, а може є хтось, хто особливо цінний. Тут можуть бути навіть люди, які вже не з нами, проте вони завжди живуть в наших серцях, і тут їм теж може бути місце.
Як ти себе почуваєш, коли ти там, у цьому домі?
Намалюй цей дім. Олівцями, фарбами чи подумки.
Якщо не любиш малювати — напиши історію цього дому.
Побудь там стільки, скільки хочеш.
Розкажи комусь історію цього дому.
Якщо ти живеш з родиною зараз і є діти, то для них це може бути теж гарна і забава, і вправа.
На перший погляд, це може відгукнутися тим, хто втратив свій дім. Не рідко можна почути рекомендацію від психологів, що коли немає дому зовнішнього, то завжди залишається дім всередині себе.
Разом з цим, метафора дому — сильна асоціація, бо повертає нас до коренів. Тож уявити дім в середині себе варто будь-кому.
Це місце, куди можна повертатися, відновлюватися в думках, де хочеться бути і набуватися.
Часто прототипами таких «будинків всередині» є простори і місця, де ми зростали: з пахучими літніми вечорами або сніжними гірками, грушами на деревах і закапелками, у яких бували лише діти. Бо дитинство має більше безтурботності, ніж доросле життя.
І навіть, якщо у твоєму дитинстві було більше пітьми, ніж зараз, — згадай мить чи дві, коли було добре. Впевнені, щось знайдеться в пам’яті.
Повертайся до цих образів чи спогадів, коли почуватимешся кепсько. Коли сумно або гірко, коли зневіра і втома підкрадаються. Дай собі кілька хвилин і поринь уявою туди.
*У різних психологічних школах ця вправа може бути трактована як «Безпечне місце». Нехай вона допомагає тобі відновлюватися
Джерело: https://www.facebook.com/dytyachyjpsyholog?__cft__[0]=AZamFQjfvXJEycuKYb4rtbcO_yzegJinGgvKif7IpZ_oOINclxtJZbs97dIJLiJt9Zsor9O_GNjFgMma2c135rnICH15-SCXgU-Cga4iLrVbeuv14z-0Z92vqEzHqz3UMRks1b3gH1i3jXWfU6KgsUhq&__tn__=%3C%3C%2CP-R
Техніка "Звільнення від небажаних емоцій"
або 10 КРОКІВ ДО СПОКОЮ.
.Увійдіть у стан рівноваги (дихання, м’язова релаксація тощо)
.Сконцентруйтесь на проблемній ситуації. Пригадайте ситуацію, яка викликає неприємні емоції.
.Визначте емоцію, яку переживаєте у зв’язку з цією ситуацію, від якої хочете звільнитися. Оцініть інтенсивність емоції за 10-бальною шкалою. Ще раз подумайте, чи насправд іхочете відпустити емоцію? Як почуватиметеся, якщо ця емоція зникне? Якщо готові попрощатися з емоцією, переходьте до наступних кроків.
.Прислухайтесь до фізичних відчуттів у тілі. Що ви відчуваєте (порожнечу, холод, задерев’яніння, тиск, напругу, спазм, відчуття важкості, серцебиття, змінене дихання тощо) і де (уголові, горлі, грудях, животі, спині, руках, ногах...)?
Наприклад, тиск в грудній клітці, спазм у шлунку, клубок у горлі тощо.
.Які асоціації, образи пов’язані з цими тілесними відчуттями (камінь, палка, змія, їжак тощо).
.Відокремте ваше «Я» від емоції. Емоція є лише частиною вас, належить вам, від неї можете звільнитися. Коли відчуєте, що «Я» – це «Я», а емоції – це лише емоції, якими ваше «Я» може управляти, тоді з’явиться можливість відпустити їх.
.Відпустіть емоцію на свободу. Просто відпустіть. Виберіть найбільш прийнятний для себе спосіб:
Продихайте емоцію, спостерігаючи за образом. Уявляйте собі, ніби з потоком дихання на видиху образ поступово покидає вас і ваше тіло. Або трансформуйте образ з негативного в позитивний: міняйте форму (закругляйте гострі кути, згладжуйте виступи), забарвлення (агресивні кольори перефарбовуйте в спокійні, створюйте гармонійну колірну гамму), робіть його легким, теплим, приємним на дотик, таким, що приносить вам задоволення. Поверніть змінений вами образ в себе і розчиніть його в глибинах свого організму. Відчуйте, як змінилися ваші переживання.
Починайте переживати свої емоції. Нехай вони заповнять ваше тіло і розум. Якщо це горе, можете заплакати, гнів – відчуйте, як «закипає кров», змінюється дихання і напружуєтьсятіло. Переживіть свої почуття тае моції. Переживайте і спостерігайте. Будьте в контакті з диханням. Відчуйте, як змінюються ваші переживання.
Висловіть емоцію в русі (наприклад, протанцюйте її під музику).
Висловіть емоцію мовою малюнку або в іншій творчій діяльності.
. Перевірте результат. Критерій, ознака звільнення від емоції: фізичне і емоційне полегшення. Ви можете відчути, ніби тягар впав з плечей; раптову хвилю холоду по тілі; чи стало смішно. Така реакція означає, що накопичена емоційна енергія звільнилася.
.Виміряйте знову інтенсивність емоції за 10-бальною шкалою. Повторюйте техніку дотих пір, поки інтенсивність не зменшиться до найменшої цифри.
. Похваліть себе. Скажіть щось таке: «Я це зробив/ла!», «Я – молодець!».
з Міжнародна Психологічна Асоціація Проективних Методик
Джерело: https://www.facebook.com/toysdytpsyholog?__cft__[0]=AZZoP_PC93axTU7fJiniCcKzyijDKq6LcCh9tYrTEklddwep344WudYPnaJMlYttRKN2CdmDqkEKzp8Ahyci4XckJNhsCvQ-y5JG1PS6uztzsWHUDYCBjWSL3_hkrJlpQmAVSwwkK6OsDnNlSTM0_r76aHn-l5F50QeITRZFWAeC_w&__tn__=%3C%3C%2CP-R
Складно допомогти дитині заспокоїтися? Спробуйте ці техніки з ґудзиками
Спільно з психологинею
Світлана Ройз ділимося ідеєю, яку вже випробували в багатьох дитсадках і школах. Ми ж радимо спробувати її і вдома — коли дитині потрібно сфокусуватися чи трохи «приземлитися».
Алгоритм простий: дорослі готують великі ґудзики з чотирма дірками та бортиком, безпечні для використання, і домовляються з дітьми, як і коли їх можна застосовувати. Ґудзик лежить у кишені — як особистий інструмент для саморегуляції. Краще, щоб у дорослих був запасний на випадок, якщо загубиться.
Через прості дії з ґудзиком дитина тренує увагу, повільне дихання та уяву, поступово вчиться краще відчувати своє тіло та емоції.
Зберігайте підбірку простих технік і пробуйте разом з дітьми
. . .
Нагадаємо, за ініціативи Світлани Ройз, психологині Вікторії Горбунової та організації GlobalInMind фонд
Голоси дітей став частиною міжнародного проєкту, у межах якого працюють над одним із високоефективних методів роботи з ПТСР. Це буде перша адаптація в Україні та у світі, яка відкриє нові можливості для роботи з цим розладом. Деталі:
bit.ly/RTM-Protocol
Техніка «Прихований сценарій»
Мета: виявлення прихованих сценаріїв, що впливають на
стосунки.
Вікові обмеження: 20 +
Обладнання: колода МАК «Persona», «Personita» , «TANDOO» (або на вибір терапевта).
Інструкція:
Із запропонованих терапевтом колод, клієнт повинен
обрати у відкриту 4 карти, які дають можливість відповісти
на запитання:
Карта 1: Як я бачу себе в стосунках?
Карта 2: Як я бачу свого партнера у стосунках?
Карта 3: Як партнер бачить себе в стосунках?
Карта 4: Як партнер бачить мене у стосунках?
Після вибору карт відповіді обговорюються. Далі з колод
«TANDOO» або партнери обирають карту, яка
відображає їхні стосунки.
Орієнтовний перелік запитань для рефлексивного
аналізу:
– Що Ви дізналися про себе?
– Що Ви дізналися про свого партнера?
– Що Ви дізналися про свої стосунки?
– Чи співпадає Ваше бачення себе і бачення Вас
партнером?
– Опишіть зображення на карті, виходячи із характеристик, які Ви описали попередньо.
Взято з відкритих інтернет-джерел
Техніка з МАК «Вся сила в руках» Інструменти: метафоричні карти, аркуші А-4, ножиці, кольорові крейди (пастель).
Мета: заземлення клієнта, зниження тривоги, пошук власних ресурсів
Частина 1. Заземлення
1. Клієнт на двох аркушах А-4 обводить свої долоні.
2. Кольоровими крейдами розфарбовує долоньки так, як хочеться
3. Після розфарбовування просимо клієнта написати асоціації на ті кольори, які використовувалися в малюнках. Наприклад, рожевий — мрія, ілюзія і т.д.
4. Бесіда про асоціації та поєднання асоціацій із життям клієнта, наскільки це можливо: що хочеться, або чого не вистачає, що турбує, чого боюся і т.д.
Частина 2. Пошук ресурсів
1. Клієнт вирізає долоньки ножицями та кладе на стіл.
2. Із будь-якої сюжетної колоди (Провокація-Мотивація, Грані, Сага та ін.) клієнт відкрито дістає 10 карт і розкладає біля кожного пальця.
3. Пояснюємо клієнту, що ці карти — це ресурси, які він ще не задіяв у знятті напруження та зниженні стресу. Бесіда про кожну карту
4. Просимо клієнта покласти руки на долоньки, заплющити очі та спробувати відчути й увібрати в себе всі ресурси, які він зараз знайшов. Уявити, що він втягує через пальці всі ресурси з карт
Частина 3. Якоріння. Підбиття підсумків
1. Клієнт обирає 1–2 карти, які для нього є найбільшим ресурсом на зараз. Фотографує ці карти та за бажанням одну з карт встановлює собі заставкою на телефон
2. Із будь-якої сюжетної колоди клієнт бере три карти та відповідає на запитання:
• Що для мене сьогодні було найцінніше.
• Що стало моїм відкриттям у плані ресурсів.
• Що я зроблю сьогодні ввечері для себе на продовження сьогоднішньої сесії.
Джерело: https://www.facebook.com/stories/107631618139188/UzpfSVNDOjkzMDMzNjU5OTQ0MjgxNA==/?view_single=false&__cft__[0]=AZaDLsjBCrqcrQRVc5Ri9_Jc0G4pxRGYcmX7zePMDfGOa1KZWUExoK9Ut8CDc9ZV8CEp-17vvqYWmkktK_XQkS9AyQPBYdH77y8uNvCldNlcoWFybajfK-7tmHpg8G0yHnNu-uMRuvXXCz52d4G0PQ6D&__tn__=%3C%3C%2CP-R
Мета: усвідомлення та вираження власних емоції.
Вікові обмеження: 7 +
Обладнання: пісочниця, набір різноманітних фігурок.
Інструкція:
Клієнту пропонують вибрати казкову фігурку, яка б символізувала конкретні емоції:
– фігурка радості;
– фігурка суму;
– фігурка здивування;
– фігурка страху;
– фігурка злості.
Кожній із фігурок варто придумати назву.
Орієнтовний перелік запитань для рефлексивного
аналізу:
– Чому Ви обрали саме цю фігурку?
– Що у цій фігурці Вам асоціюється з конкретною емоцією?
– Для чого Ви закопали, а потім відкопали цю фігурку?
– Чи є фігурки, які Ви б знову хотіли закопати?
Деякі аспекти інтерпретації:
У процесі інтерпретації варто оцінити розміри фігурок,
що символізують масштаб переживання емоції та її інтенсивність. Варто звернути увагу на назви фігурок, що демонструють переживання цієї емоції клієнтом.
Взято з відкритих інтернет-джерел
Техніка «Монотипія»
Мета: вираження емоційних переживань, активізація
пози тивних емоцій, мобілізація творчого потенціалу.
Вікові обмеження: 10 +
Обладнання: папір А4, скло, фарби.
Інструкція:
Клієнту пропонують протерти скло серветкою і хаотично нанести на нього кольорові краплі. Вибір кольорів клієнт
здійснює відповідно до своїх переживань та емоційного стану.
Поки фарба не засохла слід прикласти папір А4, натискаючи
розгладити поверхню листка, а потім акуратно зняти його зі
скла. Клієнт отримує кольоровий відбиток. Слід почекати, щоб
він висохнув. Після цього намагається знайти у аб страктному
зображенні якісь образи. Якщо спроба невдала, то до мальовує
все що завгодно.
Орієнтовний перелік запитань для рефлексивного
аналізу:
– Які емоції та почуття викликає відбиток?
– Які основні кольори Ви використовували?
– Поясніть, яке значення вони мають для Вас?
– Розкажіть про образ , який Ви побачили?
- Що він для Вас означає?
- Чи змінився Ваш настрій?
Взято з відкритих інтернет-джерел
АРТ-ТЕРАПЕВТИЧНА МЕТОДИКА “КАРАКУЛІ”
(Л.Лоуі)
Техніка сприяє формуванню оптимального внутрішньогрупового комунікативного середовища, дає діагностичну інформацію про сформовану внутрішньогрупову взаємодію.
Опис техніки:
Ведучий кладе великий аркуш паперу на стіл, і просить учасників вибрати один олівець, (фломастер). Дві людини не можуть використовувати однаковий колір. Потім ведучий пропонує учасникам швидко намалювати на аркуші каракулі – безладні, безперервні лінії. Потім домальовування відбувається по черзі. Ведучий стежить за тим, щоб кожен учасник, малюючи в порядку черги, вносив в малюнок лише мінімальні доповнення – тоді всі візьмуть участь у створенні закінченої композиції по кілька разів. Подорож малюнка з рук в руки продовжується до тих пір, поки кожен не вирішить, що йому більше нічого до нього домальовувати.
На наступному етапі відбувається обговорення малюнка. Що кожен з учасників бачить в малюнку. Таке обговорення може сказати дуже багато про особливості кожного учасника і те, як люди взаємодіють один з одним.
Деякі особливості малюнка, що підлягають обговоренню: переважання одного кольору, сюжети і образи, що відображають взаємовідношення учасників у групі; що привніс кожен учасник в малюнок і як його праця вплинула на хід і результат спільної роботи.
У висновку обговорення учасники можуть скласти якусь сюжетну колективну історію по малюнку.
Джерело: https://www.facebook.com/dytyachyjpsyholog?__cft__[0]=AZZsATqOf_jD-yACKj6IfzY7w7Z-wpv5ZPU-7AzQYG8DSHt0vIjsEtORlreG1nG0RRyQUoATgLb5-6S5-NQrruL-0sPHx2B_ZbnaL_qScqN3Hu-9qYSBjJzh0H95QHmygICWMBYk3Z4g7PRKsCmO7KBu&__tn__=%3C%3C%2CP-R
Техніка: «Малювання емоцій» 
Автор: Бет Ейзер, арт-терапевтка з міжнародним досвідом роботи зі стресовими станами та емоційним вигоранням, засновниця
концепції «емоційного перенесення через мистецтво».
Мета техніки: зниження рівня стресу через відчуття емоційного звільнення, допомога у вираженні пригнічених емоцій, гармонізація
внутрішнього стану через малювання.
Опис техніки
Ця техніка покликана відобразити емоції та внутрішні переживання, які можуть залишатися невираженими, прихованими через страх, сором або просто швидкий ритм життя.
В арт-терапії малювання емоцій дозволяє не лише вивільнити накопичену енергію, але й побачити себе з нового боку.
Техніка підходить навіть тим, хто не вважає себе художником, адже тут важливий не результат, а сам процес.
Коли ми дозволяємо собі виразити емоції через мистецтво, особливо негативні, наш мозок знижує рівень напруги.
Через малюнок ми вивільняємо внутрішню енергію, і це допомагає збалансувати наш емоційний стан.
Власне процес малювання стає моментом медитації, коли ми повністю зосереджуємося на почуттях та відчуттях.
Покрокова інструкція
1. Підготуйте матеріали:
аркуш паперу формату А4 або більше (чим більше простору, тим краще), олівці, фарби, маркери чи пастель — обирайте те, що вам найбільш зручно використовувати.
2. Створіть безпечне середовище:
Знайдіть тихе місце, де ніхто вас не турбуватиме.
Встановіть комфортне освітлення та підберіть спокійну музику, якщо це допомагає вам розслабитися.
3. Зосередьтеся на своєму внутрішньому стані:
Сядьте зручно, зробіть кілька глибоких вдихів і видихів, щоб налаштуватися на спокій.
Запитайте себе: «Які емоції я зараз відчуваю?» або «Що мене турбує?» Можливо, з’являться конкретні думки, а можливо, тільки відчуття — це нормально.
4. Малюйте емоції:
Візьміть кольори, які здаються вам відповідними до ваших емоцій. Не обмежуйте себе чіткими образами — просто віддайтеся процесу.
Використовуйте лінії, кола, зигзаги, плями, будь-які форми, які вважаєте потрібними. Наприклад, стрес можна
зобразити ламаними лініями, хаосом з кольорів чи гострими формами. Радість — плавними формами і теплими кольорами.
Намагайтеся не аналізувати і не коригувати те, що виходить на аркуші, відпустіть свої емоції через рухи.
5. Рефлексія:
Після завершення малюнка відкладіть інструменти і кілька хвилин подивіться на те, що створили.
Подумайте про те, що ви бачите. Чи нагадує це вам певні почуття, ситуації або образи? З якими спогадами чи відчуттями вони асоціюються?
6. Закріплення процесу:
Якщо хочете, запишіть свої думки і відчуття після малювання. Це може допомогти закріпити результат і краще усвідомити свій стан.
Запитання для самоаналізу
Після завершення малюнка виділіть кілька хвилин для самоаналізу. Відповіді на ці запитання можуть допомогти вам глибше зрозуміти свої емоції:
1. Які почуття ви хотіли передати у цьому малюнку? Чи вийшло це?
2. Які кольори ви обрали? Чи відображають вони ваш настрій?
3. Чи відчули ви полегшення, вивільнення емоцій після малювання?
4. Чи побачили ви нові грані своїх емоцій, про які раніше не замислювалися?
5. Що змінилося у вашому самопочутті до і після виконання техніки?
Ця техніка може стати щоденним ритуалом, якщо ви відчуваєте накопичення стресу. Поступово вона допоможе вам краще розуміти свої емоції, знаходити внутрішній спокій і навчитися керувати стресом творчо й екологічно.
©Міжнародна асоціація психологів та
тренерів-експертів
Вправи, що спрямовані на розрядку гніву й агресії у дитини.
Жахливо-чудовий малюнок
Дитині пропонується намалювати «жахливий малюнок», після цього малюнок передається психологу і той робить з нього «прекрасний» і передає знову дитині. Так малюнок проходить кілька кіл. На якомусь етапі, можна помінятися і вже дитина буде робити з «жахливого» чудовий малюнок.
Вибиваємо пил
Дитині видається «подушка», яку вона повинна ретельно бити руками вибиваючи з неї пил.
Дитячий футбол
Замість м'яча - подушка. Гравці розбиваються на дві команди. Кількість гравців від 2-х осіб. Суддя - обов'язково дорослий. Грати можна руками і ногами, подушку можна штовхати, кидати, віднімати. Головна мета - забити в ворота гол.
«Крик»
Дитина робить глибокий вдих, прикриває обличчя подушкою і починає кричати. Повторити крик кілька разів, поки не настане відчуття спустошення.
Це так само успішно виконується зі стаканчиком або мішечком, які «призначені» для криків.
Дитина повинна взяти стаканчик або
мішечок і прокричати в них все що накопичилося.
«Малюємо почуття»
Дитина маює емоцію, що підходить під її
настрій кольором. Це можуть бути «каляки-маляки», лінії або цілі картини. Після виконання малюнка, дитині пропонується зробити з малюнком все що хочеться.
Зазвичай, діти хочуть його або порвати, або викинути
Реагування на гнів через рух
Попросіть дитину встати в довільну позу
(або сісти). Потім попросіть подумати про ту ситуацію (людину), яка викликає у неї найбільше почуття гніву. Попросіть її зосередитися на своїх відчуттях і відзначити, в яких частинах тіла вони найбільш сильні. Потім попросіть її встати (якщо вона сиділа), і нехай робить рухи таким чином, щоб максимально виразити ті почуття, які вона відчуває. При цьому не потрібно контролювати свої рухи, важливо висловити свої почуття.
Обговоріть з дитиною: чи легко було
виконувати вправи; в чому вона відчувала труднощі; що вона відчувала під час виконання вправ; чи змінився її стан після виконання вправ.
Листи гніву.
Попросіть дитину подумати про ту людину,
яка викликає у неї гнів (або про ситуації). Попросіть написати лист (описати ситуацію). Важливо щоб дитина повністю висловила свою агресію, те, що вона переживає. Після цього запитайте її, що їй хочеться зробити з ним: розірвати, зім'яти, викинути, спалити, прив'язати до ниточки повітряної кулі і т.д.
Важливо не пропонувати варіанти, а почути її бажання. Обговорити з дитиною цю
вправу.
"Хто більше?"
На підлозі розставляються маленькі
пластмасові іграшки. Психолог і дитина по черзі кидають м'яч так, щоб він збив якомога більше іграшок. Перемагає той, кому вдається збити за один раз більшу кількість іграшок.
«Сніжки»
Для гри заздалегідь готуються «сніжки» -
кульки з вати, зовні змащені клеєм і висушені. Ведучому і дитині потрібно
якомога більше разів потрапити один в одного за умови, що кожен отримує рівну
кількість «сніжок».
Для сніжок можуть підійти зім'яті аркуші
паперу, які «готуються» разом з дитиною.
Техніка «Мій безпечний колір»
Колір може допомагати почуватися спокійніше. 
Вправа Дитина вибирає один «безпечний» колір і зафарбовує їм лист, роблячи широкі рухи, що повторюються (кола, смуги).
Нейро- та арт-обґрунтування Повторення та передбачуваність рухів стабілізують нервову систему, знижують тривожність.
Добре працює при РАС та високій чутливості. 
Техніка «Ритм та пауза» Ритм допомагає мозку організуватися. Вправа Малювання під ритмічний рахунок:
3 рухи - пауза.
Можна супроводжувати постукуванням. (Мій комент - добре саме так і супроводжувати).
Нейро- та арт-обґрунтування Чергування активності та паузи тренує гальмівні процеси.
Ефективно при гіперактивності та імпульсивності. 
Важливі принципи для нейровідмінних дітей: менше слів – більше дії; повтор важливіший за новизну; процес важливіший за результат; завжди є право зупинитись. (ця чаcтина підбірки від Н. Львовоі та з групи І. Івженко)2) Арт-Інструмент “БЕЗПЕЧНЕ МІСЦЕ”
Іноді, коли ми засмучені, можна спробувати уявити собі місце, де нам краще, спокійніше, безпечніше. Ця техніка дозволяє використовувати уяву та керувати картинками у своїй свідомості.
Запропонуйте дитині уявити місце або ситуацію, у якій їй добре. Нехай використовує всі органи чуття, коли створює уявний образ. Це може бути якесь реальне місце чи подія, які вона пам’ятає, як-от подорожі, святкування; або ж місце, про яке знає з розповідей інших людей; це може бути місцина, яку дитина вигадала сама. Дайте дитині достатньо часу, щоб подумати про місце.
Супроводжуйте цю техніку такими словами:
“Зроби кілька глибоких вдихів, заплющ очі і подумай про це місце, уяви себе в ньому, роздивись, що є навколо.
Якого кольору та форми предмети у цьому місці? Якщо хочеш, то можеш простягнути руку та торкнутись їх. Які вони на дотик? А що ти бачиш на віддалі?
Це твоє безпечне місце, і ти можеш уявити будь-що. У ньому ти почуваєшся спокійно й умиротворено.
Пройдись у цьому місці. Які у тебе відчуття? Крокуй повільно…
Що ти помічаєш навколо? Торкнися цього.
Послухай, що відбувається довкола цього місця, що ти чуєш? Які це звуки?
Чи є в цьому місці якісь запахи, які вони? Що вони тобі нагадують? Тут ти можеш уявити все, чого потребуєш”.
А тепер уяви, що у цьому місці поруч з тобою є хтось особливий. Це може бути навіть вигаданий герой з мультфільмів або людина, яка вселяє силу та спокій. Це той, хто є хорошим другом і допомагає, хтось сильний і добрий. Він тут лише для того, щоб допомогти та подбати про тебе. Уяви, що ви удвох досліджуєте це місце.
Пам’ятай: це твоє безпечне місце. Воно завжди з тобою. Ти завжди можеш уявити себе у цьому місці, коли захочеш спокою, впевненості та щастя. Твій помічник завжди буде поруч. Подивися ще раз на нього.
А тепер приготуйся відкрити очі й залишити своє безпечне місце. Коли ти відкриваєш очі, відчуваєш себе ще більш спокійним та щасливим. Молодець!”
Насамкінець розпитайте дитину про її безпечне місце та вкажіть на зв’язок між тим, що вона створила (у своїй уяві), і тим, які це викликає у неї відчуття.
Інструкції до вправ:
Намагайтеся практикувати вправи регулярно.
Запрошуйте виконувати вправи, але не змушуйте.
Бажано спочатку попрактикувати кожну вправу на собі, тоді вам буде легко і просто надавати інструкції.
Говоріть спокійним рівним голосом, робіть достатні паузи під час говоріння.
Опісля поговоріть з дитиною, що з нею відбувалось, які зміни вона зауважила.
3) Вправа «Безпечне місце». Як знайти внутрішній спокій та гармонію (варіант для підлітків)?
Пропонуємо виконати вправу, яка допоможе створити в уяві простір, де завжди можна відчути спокій, затишок і захищеність.
Вправа «Безпечне місце» допоможе вам знайти цей внутрішній простір і повертатися до нього щоразу, коли є потреба відновити сили та емоційний баланс.
Як виконати вправу?
Розслабтеся і дихайте глибоко
Глибоко вдихніть та видихніть, спробуйте заспокоїти дихання і налаштуватися на виконання вправи. Закрийте очі та продовжуйте дихати в природному ритмі.
Уявіть своє безпечне місце
Подумайте про місце, де вам завжди комфортно, спокійно та затишно. Це може бути мальовничий пейзаж, затишна кімната, міцний захисний купол або навіть уявна куліса.
Головне – почуватися у повній безпеці.
Візуалізуйте себе в цьому місці
Уявіть, що ви стоїте або сидите в своєму безпечному місці.
Подивіться навколо: які об'єкти вас оточують?
Зверніть увагу на їхню форму, колір, текстуру.
Уявіть, як ви торкаєтесь до них – що ви відчуваєте на дотик?
Розширте своє сприйняття
Погляньте далі – що ви бачите навколо?
Розгляньте віддалені об'єкти, форми, тіні та кольори.
Використовуйте уяву, щоб додати до цього місця все, що зробить його ще більш затишним і безпечним.
Зверніть увагу на деталі
Уявіть, як ваші босі ноги торкаються землі.
Відчуйте текстуру ґрунту під ногами.
Прогуляйтеся, спостерігаючи за довкіллям.
Які звуки ви чуєте? Можливо, це спів птахів, шум моря або ніжний подув вітру.
Чи відчуваєте ви тепло сонячних променів на шкірі?
Які запахи ви відчуваєте?
Уявіть аромати морського повітря, квітів, вашої улюбленої їжі або інші приємні запахи.
Відчуйте повний спокій.
Відчуйте, як спокій і затишок наповнюють ваше тіло і розум. Це безпечне місце завжди доступне вам, і ви можете повернутися сюди будь-коли, коли захочете відчути себе захищено та щасливо.
Запам’ятайте своє місце
Перед тим, як повернутися у реальний світ, озирніться навколо ще раз і запам'ятайте всі деталі свого безпечного місця. Ви можете змінювати його з часом або залишати незмінним – це ваш уявний притулок, де вам завжди буде добре.
Повернення в реальність
Коли будете готові, поступово розплющте очі.
5) «Захисне гніздо»
Мета цієї вправи – створити образ захисного гнізда, який символізуватиме ваше почуття безпеки та спокою. Можна використовувати різні художні матеріали, такі як м'які тканини, папір, кольорові олівці чи маркери.
Виберіть поверхню: це може бути великий аркуш паперу, полотно чи навіть м'який плед (я б робила це в техніці тканевоі арт-терапіі)
Створіть фон: ви можете малювати або розфарбовувати фон, використовуючи кольори, які асоціюються з почуттям безпеки (наприклад, м'які пастельні тони).
Додайте елементи: тепер почніть додавати деталі - це можуть бути зображення птахів, яєць, пір'я або ще чогось, що асоціюється із захистом і затишком.
Експериментуйте з текстурою: використовуйте різні матеріали та текстури, щоб надати вашому гнізді тактильності. Наприклад, ви можете прикріпити м'яку тканину або пір'їнку.
Розгляньте результат: після завершення вправи розгляньте вашу роботу. Які почуття вона викликає? Що вона символізує вам? Які деталі особливо значимі?
Бережіть себе та своїх діток!
Джерело: https://www.facebook.com/groups/796619851234892/?__cft__[0]=AZbof12X-eLrbV1jvZiV3asQfCPcm1If_8fU0uoRQezdlw0izDIf2R-kDR7vga5fLLnppGGZKLPvu4wIu5Ifp7BHyKwdRqJklvHOVw-wT-s6HQSk2QYD-FUKt5z0VlF6KBzIIJhz1EUGWslrmAy8qmpQ&__tn__=%2Cd%3C%2CP-R
Вправа для підлітків «Усвідомлення власних кордонів»
Час проведення – 30 хвилин.
Інструкція: Зараз візьміть аркуші формату А3, залиште в центрі місце розміром зі свою долоню, а довкола намалюйте світ, у якому ви живете. Це може бути все, що вас оточує, все, що ви вважаєте важливим. Для малювання ви можете вибрати будь-які інструменти: фарби, пастель, олівці. Як вам заманеться.
На це вам дається 10 хвилин.
Коли ця робота буде виконана, дається така частина інструкції: А тепер у центрі намалюйте себе і те, як ви взаємодієте з цим світом. На це дається 5 хвилин.
Після закінчення роботи проводиться обговорення – 20-30 хвилин: Тепер подивіться на малюнок.
Які почуття він викликає у вас?
Що вам у ньому подобається, а що ні?
Щоб ви сказали про людину, яка намалювала такий малюнок?
Чи підходить цей вислів до вас?
Обговорення може викликати в деяких учасників сильні емоційні переживання. При цьому важливо підтримати їх, допомагаючи їм висловити свої емоції, і визначити, з чим вони пов'язані. Можна запропонувати їм послухати відгуки інших членів групи, якщо у цьому буде потреба.
Джерело: https://www.facebook.com/photo/?fbid=484350967037759&set=a.484350900371099&__tn__=%3C
Мета: актуалізація батьківського-дитячих стосунків,
Вікові обмеження: 16 +
Обладнання: пісочниця, набір фігурок.
Інструкція:
На початку роботи з пісочницею пропонують сформулювати проблему або ж невирішену ситуацію, яка закарбувалася з дитинства (запит формується на зразок «Я хочу дізнати-
ся, чому я...»).
Потім клієнт повинен відтворити за допомогою фігур цю
ситуацію в пісочниці. Рекомендовано відтворювати ситуацію
у віці до 6 років.
Орієнтовний перелік запитань для рефлексивного
аналізу:
– Що Ви тоді відчували?
– Як до Вас ставилися інші?
– Чого Ви хотіли?
– Чого від Вас хотіли інші?
– Чим Ви могли керувати ?
– Що контролювали інші?
– Які висновки зробили Ви в результаті цієї події?
– Щоб Ви хотіли змінити, якщо б опинилися знову в цій
ситуації?
– Якою була б ситуація і Ваша поведінка в ній?
– Продовжіть фразу «Я можу, якщо захочу…»
Деякі аспекти інтерпретації:
Варто прослідкувати як ситуація з дитинства вплинула на
моделі поведінки і взаємодії у теперішньому, чи наявні сили,
мотивація та ресурси для засвоєння нових навичок поведінки.
Джерело: https://www.facebook.com/stories/114102060629382/UzpfSVNDOjE2Mzc1ODY3MjM5MjYyNDg=/?view_single=false&__cft__[0]=AZZNolNXEbpkNFav1SvFuiFhBSYTovnVc-em9aYJXBJE5igVGuJICBrMD-PKiTEtA7K2zQIuHShsjEne530L6nic2N6vmyI6SttQjxRXNpBX_HLGOPKiKghU19ykeHfxmJA&__tn__=%3C%3C%2CP-R
Вправи, що заспокоюють психіку...для дітей 10 років...
Дитина 10 років вже багато розуміє, але емоційно ще дуже потребує відчуття захисту...у цьому віці добре працюють конкретні, короткі вправи, які дають відчуття контролю 
Дихання «4 - 4 - 6»...поясніть як «секретне дихання спецагентів»...4 секунди - вдих носом, 4 секунди - пауза, 6 секунд - повільний видих5–7 разів...довший видих знижує рівень тривоги.
«Суперсила»...добре при страху або напрузі...сильно напружити все тіло (5 секунд)...повністю розслабитися, 3-4 повтори...це «перезавантажує» нервову систему. «Назви страх»...в 10 років вже можна працювати зі словами... запитай: «Наскільки твій страх зараз від 1 до 10?»...після вправи знову оцінити...дитина бачить, що страх зменшується - і це дає контроль. 
«Виписати тривогу»...записати або намалювати, що лякає...поруч написати: «Що я можу зробити?»... або: «Хто мені допоможе?»...це переводить мозок з паніки в мислення.
Заземлення «Я тут»...попросіть сказати: • Я - (ім’я).
• Мені 10 років.
• Я зараз у (місце).
• Зі мною (хто поруч).
• Я в безпеці.
Це дуже добре працює при різкому страху (під час повітряної тривоги).
Важливо...у цьому віці діти часто не хочуть виглядати «маленькими»...тому замість: 
«Заспокойся»...краще: «Давай разом спробуємо одну штуку, вона реально працює». І головне...10-річні діти часто хвилюються не тільки за себе, а й за батьків. 
Корисна фраза: «Я доросла (-ий), я знаю, що робити. Моє завдання - подбати про тебе»
Джерело: https://www.facebook.com/galina.titko.2025?__cft__[0]=AZYzkllhaAdRcHg3kxLP5uMhyFAspmKQebyk9Hk7vmczruySOAIBPkTb6lT79O7-WOCKUb7UOG0iDADv9Vm4jwcWTXZ89WHudOwjLhttuADYXZnzIn-D60fpChPk-FGl-RI&__tn__=%2Cd%3C%2CP-R
https://www.facebook.com/stories/103866085347124/UzpfSVNDOjkxODUxOTIwMDYzNTQxMw==/?view_single=false&__cft__[0]=AZagZrrHlT_FB1pUq-KHuvVWdkdDo0UNVJT45QVxOcS5IYAThi6nj5LqRE2N2UN_8IfMDx15x73MK7Z0EDuySL64NSJjsK6Di6sHcUw9OCPnAeIcDp34cInE92iP3h5X_fZUtTQRIoyokZgEQ6Hw5zOPhPY0xa11oyVsdD2Nib2OHih0sWy0QW_8l9ccCFcbM-MzTC3Rre7CRWznewhpDLEw&__tn__=%3C%2CdC%2CP-R
Арт-терапевтична вправа «Ментально-мозаїчна валентинка»
Мета: допомогти учасникам побачити, з чого складається їхня внутрішня підтримка, навчитися помічати джерела натхнення та тепла у власному житті, наповнити серце добрими думками й сенсами.
Матеріали: готовий шаблон для заповнення (для хлопців і дівчат), кольорові олівці, фломастери, маркери, ручка, спокійна музика (за бажанням).
Вікова аудиторія: підлітки, дорослі.
Хід вправи: Крок 1. "Зустріч із серцем".Запропонуйте учасникам подивитися на серце й сказати подумки: «Це моє серце. У ньому є місце для підтримки, сили й любові»!
Крок 2. "Мозаїка підтримки". У кожному фрагменті серця напишіть або намалюйте, що підтримує вас у складні моменти, що надихає рухатися далі, що наповнює вас теплом і вірою в себе (це можуть бути люди, спогади, слова, мрії, здібності, маленькі радощі).
Крок 3. "Колір настрою". Кожен фрагмент розфарбуйте кольором, який відповідає відчуттю від написаного. Нехай серце стане живою мозаїкою вашого внутрішнього ресурсу.
Крок 4. "Сердечне послання". Завершіть думку своїми словами: «Моє серце підтримує мене, бо…»
Обговорення (за бажанням).
Який колір сьогодні домінує у вашому серці?
Що ви хочете забрати з цієї валентинки у своє життя?
Завершення. Запропонуйте учасникам подивитися на своє серце й сказати: «Я дякую собі за все, що допомагає мені жити, мріяти й не здаватися»!
Техніка «Сім чарівних слів»Мета: формування навичок групової роботи, визначення
розподілу групових ролей.
Вікові обмеження: 10 +
Обладнання: папір А3, маркер.
Форма роботи: групова.
Інструкція:
Учасниками варто придумати 7 слів, які на їхню думку, найчастіше зустрічаються в казках. Ці слова записують на аркуші А3. Після цього група повинна скласти казку, включаючи ці слова.
Кожен учасник складає по одному реченню і передає хід
наступному. Якщо слова використано, казку можна продовжувати далі, допоки вона не сягне свого логічного завершення.
Орієнтовний перелік запитань для рефлексивного
аналізу:
– Який основний зміст Вашої казки?
– Хто її головний герой?
– Які його основні характеристики?
– Чим він подобається / не подобається Вам?
– Який фрагмент казки Вам найбільше подобається / не
подобається?
– Який Ваш внесок у сюжет казки?
Деякі аспекти інтерпретації:
Для оцінки групових ролей варто зафіксувати осіб, які придумували сюжет, головних героїв або слова (як правило, ними виступають формальні / неформальні лідери у групі, «зірки, «активісти», «генератори ідей»).
Загальний сюжет казки вказує на домінуючу проблему, ситуацію членів групи, а особливості розвитку сюжету, кожним
членом індивідуально, на типові поведінкові підходи у певних життєвих ситуаціях.
Варто відмітити осіб, що затягували сюжет, змінювали його, вводили нових героїв, що також є віддзеркаленням
основ них групових ролей та їхнього розподілу.
Взято з відкритих інтернет-джерел
Тренінговів вправи
ВПРАВА “ХТО Я ?”
Мета: познайомити учасників один з одним, створити умови для ефективної праці.
Хід вправи. Учасники сідають по колу. Керівник пропонує їм назвати своє ім’я, місце навчання та головну мрію в житті в одному реченні. Починає вправу керівник: «Мене звуть Тетяна, я працюю в Дитячо-юнацькому центрі, головна мрія мого житті – подорож країнами світу».
Запитання для обговорення:
- з якою метою ми виконували цю вправу?
- що спільного ми дізналися про учасників тренінгу?
ГРА-РОЗМИНКА “ЄМОЦІЇ ПО КОЛУ”
Мета: продовжити знайомство учасників тренінгу, створення добро-зичливої та творчої атмосфери.
Хід вправи. Учасники сідають на стільці, що стоять по колу. Тренер пояснює умови гри, за якими кожен учасник тренінгу по черзі повертається до свого сусіда зліва, називає своє ім’я і говорить фразу
“Я тобі дарую…”, після чого жестами і мімікою показує свій подарунок. Той, кому дарять подарунок, відгадує, що саме йому подарували. Якщо він не вгадав, йому на допомогу приходять інші учасники тренінгу. Починати можна з того учасника, хто першим виявився готовим, а далі – по колу. Коли всі учасники виконали вправу, керівник підводить підсумок.
Запитання для обговорення:
- для чого ми провели цю гру?
- важки чи легко було висловлювати свої емоції за допомогою жестів
і міміки?
ВПРАВА “НЕ ХОЧУ ХВАЛИТИСЯ, АЛЕ Я...”
Мета: розвивати уміння стислої самопрезентації, закріпити в пам’яті імена учасників.
Хід вправи. Учасники сидять по колу. Керівник пропонує їм по черзі вставати і, називаючи ім’я, закінчити фразу: “Не хочу хвалитися, але я…”. Одночасно учасник бере себе для наступної вправи ручку із коробочки, що передається учасниками по колу. Першим починає керівник: ”Тетяна. Не хочу хвалитися, але я можу здолати навісну переправу за 10 секунд”. Бере ручку та передає коробочку наступному учасникові. Можна змінити напрямок руху проти годинникової стрілки.
Запитання для обговорення:
- що цікавого ми дізналися про присутніх?
- хто хотів би презентувати себе інакше?
ВПРАВА “ПЕРЕТВОРЕННЯ”
Мета: визначити особливості самовираження за допомогою метафоричних засобів, продовжити знайомство учасників.
Хід вправи. Керівник пропонує учасникам продовжити знайомство один з одним, закінчуючи по черзі запропоновані фрази: “Як би я був книжкою, я був би ...”; “Як би я був явищем природи, я був би...”; “Як би я був дорослим, я був би...”. Далі можна запропонувати учасникам самим обрати предмет чи образ, яким би вони хотіли стати. Для різноманітності, відповіді можна здійснювати по колу справа наліво, потім – навпаки, а також використати наочність – книжку, малюнок з явище природи, зображення дорослих людей та ін.
Запитання для обговорення:
- що ви відчули, виконуючи вправу?
- що нового ви дізналися один про одного?
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ТРЕНІНГ
Мета: ознайомити учасників з програмою тренінгу, викликати мотивацію зацікавленості в його відвіданні, тренування слухової та зорової пам’яті.
Програма тренінгу:
1. Знайомство учасників тренінгу.
2. Вибір теми заняття.
3. Планування роботи.
6. Оформлення дослідження.
7. Публічний захист дослідження.
8. Продовження діяльності.
Підсумки тренінгу.
Хід вправи. Учасники сидять по колу. Керівник за допомогою одного-двох учнів роздає учасникам невеликі кольорові папірці і пропонує виконати наступне завдання: під час слухання інформаційного повідомлення про тренінг записати питання, які виникнуть. Далі керівник знайомить учасників з програмою, метою, завданнями, ходом тренінгу в стислій розповіді. Для активізації уваги на дошку кріпляться плакати з відповідними текстами, що виконані заздалегідь кольоровими маркерами.
Після закінчення розповіді, керівник пропонує учасникам по черзі задати запитання та відповідає на них. Після чого пропонує учасниками підійти до столу та скласти ручки в коробку, а папірці з запитаннями у файл. Прохід до столу та назад надасть можливість учасниками трохи перепочити та налаштуватися на виконання наступної вправи.
Запитання для обговорення:
- яка тема тренінгу є зайвою, чому?
- які моменти варто включити додатково до програми тренінгу, чому?
МОЗКОВИЙ ШТУРМ “ПРАВИЛА”
Мета: усвідомити потребу в правилах, перелічити характеристики добрих правил, прийняти правила поведінки для учасників тренінгу.
Хід вправи. Керівник звертається до учасників із запитанням: “ Для чого існують правила поведінки в нашому житті?” Після відповідей керівник задає наступне питання: ”Якими мають бути правила?” Якщо питання викликало труднощі, педагог наводить загальні риси правил: бути реальними для здійснення, бути зрозумілими, не суперечити одне одному, бути сформульованими чітко, стисло, зрозумілою мовою, бути відомими людям, які мають їх дотримуватися, передбачати санкції за їх порушення та ін.(не більше 10). Після цього керівник пропонує учасникам висловити свої думки щодо правил поведінки учасників нашого тренінгу за технологією “Мозкового штурму”, коментує їх. На великому аркуші білого паперу керівник записує маркером ті пропозиції, що відповідають загально-прийнятим нормам (не більше 10).
-відвідувати всі заняття,
-приходити вчасно,
-приймати участь у виконанні вправ і завдань добровільно,
-бути активним,
-говорити від свого імені,
-висловлювати тільки свої думки,
-один говорить – інші слухають,
-обговорювати дію, а не критикувати інших осіб,
-дотримуватися регламенту,
- бути доброзичливим,
-дотримуватися принципу конфіденційності,
-говорити коротко, чітко, по черзі тощо.
Запитання для обговорення:
- що нам дало виконання цієї вправи?
- для чого ми прийняли правила поведінки?
ГРА-РОЗМИНКА “М’ЯЧИК ПО КОЛУ”
Мета: активізувати учасників, розвантажити психологічну напругу, підготувати їх до подальшої роботи.
Хід вправи. Всі учасники разом з керівником стають по колу, тримаючи руки за спиною. Керівник, в чиїх руках знаходиться м’ячик, пропонує учасникам передавати його по колу із рук в руки яко можна швидше, але таким чином, щоб він не упав на підлогу. При цьому треба промовляти в першому колі – колір, в другому – ім’я, в третьому – професію і т.д. Хто повторюється чи випускає із рук м’ячик – вибуває з гри. Хто залишився в грі після 4-6 кіл (їх кількість визначається необхідністю та наявністю часу), отримують подяку керівника як самі спритні й уважні. Вони допомагають керівнику в організації наступної вправи.
ГРА-РОЗМИНКА “КОМПЛІМЕНТ”
Мета: розвиток швидкості мислення та навичок спілкування, зняття психологічного навантаження, створення позитивного емоційного настрою.
Хід вправи. Один з учасників кидає м’яч іншому учаснику за вибором, називає його ім’я і каже йому комплімент. Той учасник, кому призначений м’яч, ловить його, дякує за комплімент та обираючи іншого учасника, кидає йому м’яч та говорить свій комплімент. Бажано проводити гру до тих пір, поки м’яч перебуває у кожного учасника. Якщо керівник бачить, що комусь м’яч не попав, в кінці сам кидає йому м’яч та говорить свій комплімент. Гру починає керівник, як рівноправний учасник тренінгу: «Василь, в тебе гарні добрі очі».
Запитання для обговорення:
– для чого ми говорили один одному комплімент ?
– що дало нам виконання цієї вправи?
ОЧІКУВАННЯ. ВПРАВА “ ЧОМУ Я ТУТ ?”
Мета: допомогти учасникам усвідомити власні очікування від тренінгу, відпрацювати навички формування очікувань та формулювання мети, що є першим етапом в реалізації планів роботи гуртка.
Хід вправи. Керівник нагадує учасникам, що вони працюють у форматі тренінгу і пропонує всім учасникам сформулювати власні очікування щодо знань, навичок та якостей, які вони хотіли б отримати в ході занять. Кожному учасникові роздаються заздалегідь заготовлені таблиці та ручки. В лівій стороні таблиці вони повинні написати по 1-2 очікуванню кожного виду, по черзі проговорити та здати таблиці керівнику для збереження до кінця тренінгу з тим, щоб потім в правій стороні таблиці записати справдилися їх очікування чи ні, яких нових знань, навичок та якостей вони набули під час тренінгу.
Що я очікую від тренінгу? (початок роботи) | Що я отримав від тренінгу? (підсумки роботи) |
1. Які знання я очікую отримати : | 1. Які знання я отримав в підсумку: |
2. Які навички та вміння я очікую набути: | 2. Які навички та вміння я набув: |
3. Які якості та риси характеру я очікую набути та розвити: | 3.Які якості та риси характеру я набув та розвив: |
За наявністю часу можна провести ще одну вправу “Блобси”. Керівник роздає учасникам аркуші паперу з “блобсами” та кольорові маркери або фломастери. Учасникам пропонується вирішити, який із “блобсів” зараз схожий на нього. Цю фігуру потрібно замалювати та написати власне ім’я. Потім учасники шукають схожі “блобси” та можуть обговорити своє зображення в малих групах, що створилися за схожістю “блобсів”.
Запитання для обговорення:
- які очікування найбільш поширені серед учасників?
- яких навичок для участі в змаганнях нам не вистачає?
- які якості особистості необхідні для роботи в гуртку?
ВПРАВА “ЦІННОСТІ”
Мета: сформувати бачення та усвідомлення учасниками власних пріоритетних цінностей, необхідних для повноцінного життя.
Хід вправи: Керівник роздає учасниками бланки з переліком цінностей і пропонує їм вибрати спочатку 10, потім 5 цінностей, які пронумерувати за ступенем значущості для кожного. Час виконання 7-8 хвилин.
Після виконання цього завдання керівник пропонує кожному учаснику назвати найвагомішу життєву цінність, які він фіксує на фліп-чарті кольоровим маркером. В результаті створюється список життєвих цінностей учасників тренінгу.
Запитання для обговорення:
- з якою метою ми виконували цю вправу?
- чому важливо мати в житті власні цінності?
- яке місце серед ваших життєвих цінностей займає здоров’я?
Бланк “Цінності повноцінного життя”
Цінність | 10 цінностей, важливих для вас | 5 цінностей, обраних із 10 | Нумерація цін-ностей за ступе-нем значущості |
Воля | | | |
Наполегливість | | | |
Відвертість | | | |
Скромність | | | |
Здатність розуміти іншого | | | |
Самоповага | | | |
Довіра | | | |
Релігія | | | |
Краса | | | |
Терпіння | | | |
Сила | | | |
Вірність | | | |
Любов | | | |
Ніжність | | | |
Щирість | | | |
Здоровий глузд | | | |
Життєрадісність | | | |
Благополуччя | | | |
Надія | | | |
Неординарність | | | |
Уміння спілкуватися | | | |
Винахідливість | | | |
Честь | | | |
Гідність | | | |
Принциповість | | | |
Самодисципліна | | | |
Незалежність | | | |
Рішучість | | | |
Прагнення до знань | | | |
Логічність | | | |
Практичність | | | |
Дипломатичність | | | |
Здатність мислити | | | |
Розум | | | |
Досконалість | | | |
Доброта | | | |
Совість | | | |
Гнучкість | | | |
Багатство | | | |
Свобода | | | |
Визнання | | | |
Відповідальність | | | |
Здоров’я | | | |
Гармонія в сім’ї | | | |
Запитання для обговорення:
- з якою метою ми виконували цю вправу?
- чому важливо мати в житті власні цінності?
ВПРАВА “ПІЩАНИЙ ГОДИННИК”
Мета: висловлювання своїх очікувань від заняття, надання можливостей тренеру з’ясувати, що хочуть пізнати учасники під час тренінгу за оголошеною темою.
Хід вправи. Тренер вішає на дошку лист ватману з намальованим “піщаним годинником”. Учасникам роздаються круглі ліпкі стікери і пропонується написати на них одним реченням свої очікування та бажання, що саме вони хотіли б дізнатися на занятті. Готові папірці учасники прикріпляють у верхній частині “піщаного годинника”, промовляючи в голос написане.
РОБОТА В ГРУПАХ.
ВПРАВА “ЗАКІНЧЕННЯ ФРАЗИ”
Мета: формувати навички праці в парах чи невеликих групах, вміння формулювати думку та висловлювати її стисло, чітко, зрозуміло.
Хід вправи. Керівник пропонує учасникам розділитися на пари чи в невеликі групи не більше 3-4 осіб. В руках він тримає кілька “білетів”. На них написано фразу, яку потрібно закінчити в ході спілкування. Кожна група по черзі витягує “білет”, обговорює відповідь, записує її. Після закінчення роботи, один учасник з кожної групи читає фразу та стисло захищає думку , що вироблена в ході спільного обговорення.
Найщасливіша людина та, яка... | Найважче в житті – це... |
Найголовніше питання на землі – це... | Найсолодшій сон – це ... |
Найлегше зробити те, що... | Невідомо, як зробити, щоб... |
тощо.
Запитання для обговорення:
- чи легко було вам в групах виробити єдину думку ?
- як ви доводили важливість вашої точки зору, якщо вона відрізнялася від думки іншого учасника?
ГРА “ХВИЛИНА”
Мета: розвивати навички відчуття часу, здійснити психологічне розвантаження.
Хід вправи. керівник звертає увагу учасників на поняття “хвилина часу”. Багато чи мало? Потім учасникам пропонується за сигналом заплющити очі і розплющити їх у той момент, коли, на їхню думку, хвилина закінчилася. Потрібно намагатися не рахувати секунди, а саме відчути довжину хвилини. Керівник фіксує інтервал в одну хвилину і по закінчення повідомляє про це учасників.
Запитання для обговорення.
– хто розплющив очі раніше сигналу?
– хто пізніше?
– чи важко було виконувати це завдання?
– чому важливо розвивати в собі адекватне почуття часу?
ГРА-РОЗМИНКА “ ВИТИНАНКА”
Мета: зняти психологічне навантаження, створити добрий настрій та надати учасникам усвідомлення неповторності кожної особистості.
Хід вправи. Учасники отримують аркуш паперу розміром А-4. Тренер пропонує їм закрити очі і виконувати завдання тренера: зігнути арку навпіл, відірвати правий куточок, зігнути навпіл, відірвати лівий куточок, зігнути навпіл, відірвати правий і лівий куточок, відкрити очі, розгорнути аркуш, подивиться на свою витинанку. Тренер звертає увагу на неповторність кожної витинанки, що є в певній мірі відображенням неповторності особистості кожного учасника.
Запитання для обговорення:
- для чого ми виконували цю вправу?
- на що схожа ваша витинанка?
ГРА-РОЗМИНКА “ПОРИ РОКУ”
Мета: зняти напруження після попередніх вправ, надати учасникам можливість відпочити та налаштуватися на подальшу роботу.
Хід вправи. Керівник пропонує учасникам організувати чотири групи за такими уподобаннями: 1 – хто любить зиму, 2 – хто любить весну, 3 – хто любить літо, 4 – хто любить осінь. Учасники сформованих груп проголошують по черзі, чому вони люблять саме цю пору року. Якщо є час, вправу можна продовжити і сформувати нові групи за іншими уподобаннями: хто любить яблука, виноград, полуницю, банани. Далі – хто любить ранок, день, вечір, ніч. Бажано, щоб учасники висловилися, чому вони люблять те чи інше. Після виконання трьох завдань, керівник пропонує об’єднатися в групи тим учасникам, у кого співпали дві чи всі три позиції, як потенційних друзів.
ГРА-РОЗМИНКА «ЧАРІВНИЙ СТІЛЕЦЬ»
Мета: зняти психологічне навантаження, створити в групі сприятливу атмосферу для подальшої плідної праці.
Хід вправи. Учасники сидять по колу. Одного з учасників тренер просить сісти в центр кола на “чарівний стілець”. Чарівний він тому, що людина, яка сідає на нього, позбавляється будь-яких недоліків і має лише позитивні риси. Далі тренер просить всіх присутніх називати все добре, що вони знають і думають про людину в колі. Якщо вправа починається мляво, тренер долучається сам до неї і називає позитивні риси і характеристики частіше, щоб дотримуватися чіткого ритму. Через певний час тренер дякує всім і запрошує ще одного бажаючого сісти на “чарівний стілець” і повторити гру.
Запитання для обговорення:
- що почувала людина в центрі кола?
- які почуття виникли у тих, хто говорив добрі слова людині на “чарівному стільці”?
- для чого ми виконували цю вправу?
ГРА-РОЗМИНКА “ ІСТОРІЯ З ТОРБИНКАМИ
Мета: зняти психологічне навантаження, дати учасникам відпочити та налаштуватися на виконання наступних вправ, активізувати відчуття особистості.
Хід вправи. Учасники сідають в коло і по черзі витягують з торбинки, не заглядаючи в неї, один з наявних там предметів: олівець, ручку, ґудзик, гумку, кубик, цукерку тощо. Після того, як усі отримали яку-небудь річ, кожен по черзі промовляє фразу, яку починає з “Я”, презентуючи те, що дісталося йому з торбинки. Наприклад: “Я - цукерка, солоденька, смачненька, мене всі люблять”, або “Я – ручка, без мене не може обійтися жодна людина в світі”. Коли всі скажуть свої фрази, можна зробити ще одне коло, поклавши в торбинку папірці з назвати явищ природи (гроза, дощ, спека, холод, вітер, землетрус та ін.) чи що-небудь інше (фруктів, квітів, тварин тощо).
Підсумовуючи результати гри-розминки, керівник звертає увагу учасників на те, що в грі дуже добре проявилися особисті риси кожного учасника, тому, що кожен з присутніх має власний погляд на речі, що нас оточують та на життя взагалі.
ПІДСУМКИ. ВПРАВА «ПІЩАНИЙ ГОДИННИК»
Мета: підвести підсумки заняття.
Хід вправи. Керівник звертає увагу учасників до плакату з «Піщаним годинником» із вправи.
Плакат перевертається таким чином, щоб пісок та кольорові картки опинилися внизу як символ завершеного часу, відведеного на заняття. Далі керівник пропонує учасникам по черзі підійти до нього, знайти свій папірець, проголоситати записане на ньому сподівання та прокоментувати, наскільки воно виправдалося.
Наприкінці керівник звертається до учасників з думкою, що виконані на занятті вправи засвідчують той факт, що для досягнення своєї мети кожен повинен мати відповідальну поведінку. І це стосується не тільки дбалого відношення до свого здоров’я, а й інших моментів. Варто запропонувати учасникам плакат із загальною оцінкою людини з відповідальною поведінкою. Ці данні допоможуть їм усвідомити, що досягаючи своєї мети, вони будуть спілкуватися з іншими людьми і нормальні стосунки з ними теж мають важливе значення. Окрім цього, ці знання будуть в нагоді учасникам для виконання вправ наступного заняття.
Запитання для обговорення:
- про що говорить вправа з піщаним годинником?
- які якості людини з відповідальною поведінкою ви вважаєте головнішими, які другорядними ?
ПІДСУМКИ ЗАНЯТТЯ
“БЕРЕГ РЕАЛІЗОВАНИХ СПОДІВАНЬ”
Мета: підвести підсумки заняття, з’ясувати наскільки справдилися сподівання учасників тренінгу, налаштувати їх на наступне заняття.
Хід вправи. Керівник звертає увагу учасників на плакат “Береги” і пропонує по черзі підійти до нього, знайти свій кораблик біля берега “Надій”, прочитати свої очікування і, роблячи вголос висновки стосовно їх реалізації в ході заняття, перемістить кораблик в бік берега “Реалізованих сподівань”. Якщо вони повністю справдилися – на берег, якщо зовсім не виправдалися – залишити на місці, якщо частково – поставити посередині річки.
Після виконання вправи, керівник зможе побачити реальну картину результатів заняття. Якщо деякі кораблики залишилися на берегу “Надій” або поставлені посередині річки, необхідно запитати в учасників, що залишилося їм незрозумілим, про що вони хотіли би ще дізнатися. По-можливості відповісти на запитання учасників.
ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ.
ВПРАВА “ДРЕВО ПІДСУМКІВ”
Мета: розвивати навички критичного оцінювання і аналізу, тренувати вміння висловлювання і аргументування власної думки, аналіз емоційного стану групи та якості роботи керівника.
Хід вправи. Керівник звертає увагу учасників на те, що підійшло до кінця перше заняття тренінгу і вправа, що пропонується, повинна підвести його підсумки. На столі лежать аркуші двох кольорів, наприклад, рожеві та сині. Учасникам пропонується написати на рожевих аркушах свої позитивні (що сподобалося), на синіх – негативні (що не сподобалося) враження від тренінгу. При цьому важно наголосити, що не обов’язково брати аркуші обох кольорів, можна скористатися тільки одним кольором, відповідно до того, що учасники хочуть висловити – схвалення чи незадоволення. Після написання власної відвертої думки, учасники по черзі підходять до дошки, на якій намальовано “Древо підсумків”, та проголошуючи написане, прикріпляють свої аркуші на його гілки: рожеві справа, сині зліва. Після чого керівнику варто провести бліц-аналіз. Якщо переважають аркуші рожевого кольору, він відзначає, що учасники тренінгу готові до відвертого і конструктивного спілкування. Якщо багато синіх аркушів, керівник обов’язково дякує за зворотній зв’язок і терміново перебудовує подальші заняття так, щоб урахувати побажання учасників.
Немає коментарів:
Дописати коментар