Інклюзивна освіта

РАС - не те, що ти думаєш.

Ця серія - про прийняття, про розуміння, про те, що за «дивною» поведінкою часто стоїть інший спосіб сприйняття світу.

Збережи, щоб не забути. Поділись, щоб більше дітей у спектрі відчули, що вони - не одні.

2 квітня - день поширення інформації про розлади аутистичного спектра. Одягни блакитне

Джерело: https://www.facebook.com/stories/122103988142901220/UzpfSVNDOjE1MTgwNzYxNDYzNDU3OTc=/?view_single=false&__cft__[0]=AZbvef9jHC-Oc8QBuZOGXzT8G52CjYaIZtjmO8g90sfqAQsc20XUwJjR8e8vdTlmtTbuPfa2rpWE0Xeo8lFIMrehnJiZiyckyBpZ5rSW5647t3XpJBk1BYYywBixnz0_2xdj-xww7XyjyCLlOzQSZHxa5irxjjFLf2QFtyCyoTt_PQ&__tn__=%3C%3C%2CP-R

Він робить це не навмисно»

Коли дитина з аутизмом кусає чи б’є — це не прояв агресивного характеру. У моменти стресу її мозку просто «бракує вимикача», який би допоміг відновити контроль.

Найчастіше спалах стається через:

Сенсорне перевантаження.

Неможливість висловити біль чи гнів.

Порушення звичних ритуалів.

Це виснажливо. Це боляче фізично й емоційно. Але це не провина батьків і не провина дитини. Агресія — це спосіб комунікації, коли інших слів чи інструментів не вистачає.

Як стати цим «вимикачем» і допомогти дитині опанувати себе? Ділимося дієвими техніками в картках

Джерело : https://www.facebook.com/stories/451710914569255/UzpfSVNDOjc5NjMzMTEzNjg3NzMyMw==/?view_single=false&__cft__[0]=AZay4zXgOQ7s60cwv2UJAGc1kkt4PFscqeoFBk3evoB5Rf4LsM_qnzC0a1FyMXCQTn5Mv8UNhO5PCvpNHQS3-Bw3K_YpJynLdwIfjDxZy-vZ6X3kOEDUXOxJSWUmp0gcpYRku4hspO5I2S0V7YXdvB3Zt1hFKFtGGvHSZXZRk1ezdCODh6n6saKr5WPI8ysfMb0Tf7lXZb4o3Yi8KZsuBRtX&__tn__=%3C%3C%2CP-R

Безлад в кімнаті і РДУГ

У багатьох дітей зі РДУГ часто буває повний безлад в кімнаті, через це речі губляться, дитина часто запізнюється, бо шукає щось довго, це може піднімати тривожність і навіть провокувати істерики.

З іншого боку, необхідність прибирання тисне на дітей і підлітків ще сильніше.

Це дратує батьків, особливо тих, що не можуть зрозуміти, чому цим дітям так важко прибирати в кімнаті.

Основна проблема в тому, що при РДУГ дозрівання лобної кори, яка відповідає за за виконавчі функції, відбувається повільніше, і відповідно діти і підлітки зі РДУГ мають труднощі з виконавчими функціями, які відповідають за планування, постановку пріоритетів, організацію часу і простору.

Для нейтопивих людей прибирання є досить простим процесом, але дітям, підліткам і дорослим зі РДУГ часто важко вирішити, що робити спочатку, оцінити, скільки часу це займе, і при цьому утримувати фокус, залишатися зосередженими на задачах.

Займатися нудною роботою для них особливо важко.

Це до всього може посилювати тривожність, почуття провини, сорому, злості на себе чи оточуючих.

Класичні часті рекомендації батькам дітей зі РДУГ, аби впоратися з безладом в кімнаті, наводяться такі:

1. Розбивати великі задачі на малі, прості до виконання кроки.

Замість «Прибери кімнату/срач/безлад/авгієві стайні», можемо попросити, напр., зібрати одяг з підлоги, причому пропонуючи допомогу, і даючи потім позитивне підкріплення.

Багато похвали, можна також якусь винагороду, яку теж було б чудово надавати у формі спільного часу з дорослими за чимось цікавим (фільм разом, шахмати, шопінг, прогулянка тощо, що дитина любить).

За допомогою останнього ми формуємо бажані нам звички.

2. Використовувати діаграми, таблиці, схеми, списки завдань, залежно від віку та інтересів дитини.

Важливо також розподіляти задачі за пріоритетністю, і можна зазначати, скільки часу іде на виконання.

Бажано створювати розпорядок простих задач, кроків, на регулярній основі, напр., щось робиться кожен день, щось — раз в тиждень, в конкретний день і час.

Так ми можемо пробувати уникати ефекту накопичення, який посилює тривожність, напруження, протест і прокрастинацію.

3. Робити прибирання максимально легким.

Важливо, щоб в кімнаті було якомога менше зайвих речей (що при РДУГ вкрай важко, бо ці діти часто накопичують всяке різне), також важливо мати зручні по віку засоби для зберігання речей, які ще і бажано, щоб були креативними.

— отже, стараємося позбуватися старих чи непотрібних речей, якщо дитина відпускає їх. Можна дарувати старі іграшки, книги, одяг та все інше, чим дитина більше не користується, з дозволу дитини.

З підлітками пробуємо говорити, пропонувати цікаві варіанти, напр., благодійність, групи по обміну речами, продаж тощо.

Розміщення коробки для пожертвування речей вдома може допомогти заохотити дитину до участі та бути гарним способом навчити її віддавати, відпускати непотрібні речі.

— Далі. Зберігання речей важливо зробити максимально простим, доступним за віком дитини, аби залишався додатковий простір в кімнаті.

Напр., відділення для сезонних речей, таких як зимові пальта та взуття, куди їх перекладаємо з дитиною, коли вони не використовуються.

Відсіки, сховища, коробки для менших дітей мають бути такими, до яких легко дістатися та використовувати, наприклад, низькі куби чи дитячі комодики чи корзини з висувними кошиками для зберігання іграшок.

Вони можуть бути різних кольорів, текстури, з великими підписами, що в них.

Тут працює правило: що простіше — то краще.

—- Далі — креативність.

Діти зі РДУГ часто можуть бути більш зацікавлені нетрадиційними рішеннями.

Нам важливо памʼятати, що те, що працює, важливіше за те, що мало б працювати.

Напр., часто буває, що діти просто кидають одяг на підлогу, де він збирається у велику купу чи встеляє підлогу всюди. Їм важко складати його в шафу.

Тоді можна придбати гарні зручні контейнери для білизни чи для іграшок і використовувати їх як органайзери для одягу.

Один для чистого одягу, один для речей, які можна одягти ще, і один для брудної білизни.

Чим простіше використовувати систему, тим більша ймовірність того, що дитина буде нею користуватися.

З підлітками це працює також.

Часто батьки приходять до цього інтуїтивно. І це рішення з часом, з тривалим часом, і нашою допомогою як батьків приживається і стає звичкою для дітей.

4. Багато терпіння, підтримки і позитивного підкріплення.

Важливо розуміти, що дитина не лінива, не робить на зло, не ігнорує, — її мозок працює інакше, їй дійсно важко дається самоорганізація.

Коли ми як батьки впроваджуємо нові правила, буде добре запастися терпінням і нагадувати собі, що коли щось не працює, варто відпустити це і шукати іншу стратегію, яка допоможе. Помилки все одно траплятимуться, кросівки, зошити, книжки все одно губитимуться, дитина все одно може запізнюватися. І це нормально. Важливо замість зациклюватися на помилках — акцентувати увагу на тому, що вона вже робить і що робитиме інакше наступного разу.

І підтримувати ці дії, спроби, підкреслювати, хвалити.

І на завершення,

Вся ця тема з прибиранням прибирання — це більше ніж просто допомога в боротьбі з безладом у кімнаті.

Переваги терпіння і підтримки дитини в опануванні організаційних навичок виходять далеко за рамки чистої кімнати.

Безлад і неорганізованість, що часто ходять поруч зі РДУГ, можуть мати значний вплив на самооцінку дітей, на посилення тривожних станів, щоденного стресу.

Часто діти соромляться своїх проблем, можуть відчувати провину, і ці емоції ще й підкріплюються оточенням — друзями, які вказують на їхню неохайність, вчителями, які самі втомлені і роблять зауваження щодо забутих речей до уроків, непідготовленості, запізнень, невиконаних домашніх завдань, неорганізованості.

Акцент батьків та інших значимих дорослих на розвитку у дітей навичок виконавчої діяльності, організаційних навичок, та підтримка самооцінки дітей допоможе їм зміцнювати відчуття самоповаги, самооцінку, почуватися трохи більш впевнено в соціумі.

Всім здоров’я і сил рухатися далі.

Джерела до тексту:

— https://childmind.org/.../why-your-child-with-adhd-has.../

— https://www.oxfordcbt.co.uk/i-have-no-patience-for-my.../

— https://thinkadhd.co.uk/adhd-and/adhd-and-messiness/

— https://childmind.org/.../how-to-help-yourself-get.../

Автор: Нікопольський ІРЦ

Характеристика на дитину — це важливий документ, який використовується фахівцями ІРЦ, педагогами та батьками для кращого розуміння освітніх потреб дитини і планування підтримки. Від її якості залежить точність висновків і ефективність подальшої роботи.

Пам’ятка для батьків: Як забезпечити дитині з особливими освітніми потребами підтримку в закладі освіти

Цей документ розроблено на основі Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу учня з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 609. Пам’ятка допоможе вам зрозуміти правові засади та процедурні кроки для забезпечення якісного інклюзивного навчання вашої дитини.

1. Що таке інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ) та комплексна оцінка?

Інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ) — це установа, що проводить комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи.

Мета комплексної оцінки:

Визначення особливих освітніх потреб (ООП) дитини.
Виявлення її сильних сторін, можливостей та труднощів.
Розроблення рекомендацій для закладу освіти щодо програми навчання, необхідних адаптацій/модифікацій та рівнів підтримки.

2. Коли варто звертатися до ІРЦ?

Якщо дитина вже навчається, але має труднощі в опануванні програми або соціалізації, Команда супроводу в школі (вчителі, психологи, адміністрація) проводить спостереження та оцінює потребу в підтримці.

Згідно з Положенням, за результатами спостереження Команда супроводу приймає одне з рішень:

Надання підтримки першого рівня: здійснюється за рахунок внутрішніх ресурсів закладу освіти. На підставі рішення Команди, зафіксованого у протоколі, обов’язково розробляється Індивідуальна програма розвитку (ІПР).
Надання рекомендації батькам звернутися до ІРЦ для проведення комплексної оцінки (якщо підтримки закладу недостатньо).
Відсутність потреби в підтримці.

Важливо: Звернення до ІРЦ є виключно добровільним і здійснюється лише за письмовою заявою батьків або законних представників.

3. Процедура звернення та необхідні документи

Процес документального оформлення підтримки включає:

Заява батьків до ІРЦ про проведення оцінки.
Висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи (підсумковий документ).

Висновок ІРЦ є офіційною підставою для створення інклюзивного класу, призначення рівня підтримки та фінансування корекційно-розвиткових занять.

4. Команда супроводу в школі та ваше місце в ній

Після подання Висновку ІРЦ до школи, наказом керівника закладу створюється персональна Команда супроводу.

Склад Команди супроводу:

Директор або заступник директора з навчально-виховної роботи.
Вчителі, які викладають у класі.
Асистент вчителя (надає допомогу в організації освітнього процесу).
Асистент учня (забезпечує підтримку в пересуванні, самообслуговуванні, комунікації та харчуванні).
Фахівці: практичний психолог, соціальний педагог, медичний працівник закладу.
Вчителі спеціальної освіти (логопед, реабілітолог тощо).
Фахівець (консультант) ІРЦ.
Батьки дитини.

Ключові обов'язки батьків як членів Команди (Розділ IV, п. 9):

Надання повної інформації про дитину (особливості розвитку, сильні сторони, успіхи та труднощі).
Участь у розробленні та реалізації Індивідуальної програми розвитку (ІПР).
Створення належних умов для навчання, виховання та розвитку дитини поза межами закладу освіти.

5. Від Висновку до навчання: ІПР та рівні підтримки

Індивідуальна програма розвитку (ІПР) — основний документ, що визначає траєкторію навчання. Команда супроводу визначає способи пристосування матеріалу :

Адаптація:
- Суть

Зміна методів та способів навчання.
- Обсяг матеріалу

Залишається без змін.
- Очікувані результати

Відповідають державному стандарту.

Модифікація:
- Суть

Зміна змісту навчальної програми.
- Обсяг матеріалу

Спрощення, виключення або об'єднання тем.
- Очікувані результати

Змінюються відповідно до можливостей учня.

Рівні підтримки: Визначається від 1-го до 5-го рівня. Команда супроводу за участю фахівця ІРЦ та за погодженням з батьками може прийняти рішення про зміну рівня підтримки (виключно на суміжний). Таке рішення обов’язково фіксується у протоколі та завантажується до системи автоматизації роботи ІРЦ.

6. Результати та моніторинг

Терміни - ІПР складається на один навчальний рік.
Засідання Команди - проводяться за потреби, але не менше трьох разів на рік.
Перегляд ІПР - команда супроводу переглядає програму двічі на рік (за потреби частіше) для корегування цілей.
Підписи - ІПР має бути підписана всіма членами Команди, включаючи батьків, та затверджена керівником закладу.
Права батьків - ви маєте право отримувати інформацію про стан виконання ІПР та результати навчання від вчителів та асистента вчителя.

7. Довідкова інформація та зберігання документів

Документація дитини підлягає обов’язковому зберіганню в закладі освіти:

ІПР зберігається не менше 3 років.
Протоколи засідань Команди супроводу зберігаються не менше 5 років.

Усі ключові документи (ІПР, протоколи про зміну рівня підтримки) обліковуються в єдиній системі автоматизації роботи ІРЦ.

Держава гарантує підтримку кожній дитині, але її ефективність залежить від нашої активної міжвідомчої співпраці та вашої участі як партнерів у освітньому процесі.

#Лист_МОН № 1/20608-25 від 01.10.2025 - це практичний досвід проєкту "Безмежна освіта" (ДУ "Школа супергероїв"), який має на меті допомогти вчити дітей з депресією, РДУГ, тривогою чи РАС.

Отож, про важливе:

1. Підтримка 1-го рівня.

Якщо ви бачите, що дитині важко (вона тривожна, замкнена чи агресивна), не потрібно чекати на висновок #ІРЦ.

Як це працює? Батьки пишуть заяву, шкільна команда супроводу оцінює потреби, і директор своїм рішенням надає перший рівень підтримки. Це дозволяє адаптувати навчання "тут і зараз".

2. Навчальні матеріали: менше стресу для очей і мозку. Діти в стані тривоги або з розладами уваги швидше втомлюються. #Рекомендації радять:

- Використовувати пастельні кольори для презентацій.

- Обирати шрифти без зарубок (вони легше читаються).

- Ніякого незвичайного тексту, наприклад, білі літери на темному фоні, - це перевантажує нервову систему.

- Ділити будь-яке завдання на дрібні кроки (мікро-завдання).

3. Робота в класі.

Для дітей з #РДУГ. Садимо попереду, подалі від вікон та дверей, щоб мінімізувати відволікання. Робочий стіл має бути порожнім - тільки те, що потрібно для уроку прямо зараз.

Для #тривожних учнів. Важлива передбачуваність. Домовтеся про "безпечне місце" в класі, куди дитина може на кілька хвилин відійти, щоб заспокоїтися. Дозволяйте відповідати письмово або непублічно, якщо дитина боїться виступати перед класом.

Для дітей з #РАС. Обов’язкова візуальна підтримка (таймери, картки, схеми) та сенсорні перерви.

4. Безпека - це пріоритет (досвід медичних центрів). Якщо дитина перебуває у стані ескалації, прості речі можуть стати небезпечними.

- Контроль інструментів. Ручки, олівці, ножиці після уроку вчитель повинен перевірити та порахувати їх.

- Одяг педагога. При індивідуальній роботі уникайте шарфів, намист чи шнурків, за які дитина може випадково вхопитися.

- Рахуємо до десяти. Реагувати на збудження дитини треба на ранніх етапах. Спокійний голос, відсутність різких рухів і пропонування вибору (наприклад, "ти хочеш зараз помалювати чи послухати музику?") повертають дитині відчуття контролю.

І самий головний меседж - ми відходимо від "діагнозів" до "потреб". Наша задача - створити умови, де дитина відчуває себе в безпеці, навіть якщо її внутрішній світ зараз штормить.

Колеги, хто вже почав впроваджувати подібні зміни у своїх класах? Поділіться, що працює у вас найкраще?

Джерело: рекомендації МОН від 01.10.2025 щодо підтримки дітей із розладами психіки та поведінки

7 мультфільмів для школярів про дітей з особливими освітніми потребами

(Вчителям на замітку, для використання в роботі)

Добірка змістовних мультфільмів про життя та переживання дітей з різними особливостями розвитку.

Як пояснити школярам, чому деякі діти змушені сидіти у візочку і не можуть бігати, а дехто навіть не може говорити чи бачити? Як навчити учнів розуміти, що відчувають і яким бачать світ люди з особливими освітніми потребами? Як донести думку про те, чому важливо спілкуватися і підтримувати таких людей?

Перегляньте разом з учнями дібрані редакцією мультфільми, за допомогою яких вам буде легше порушити тему інклюзії у спілкуванні зі школярами та простіше торкнутися складних і болісних питань.

Мультфільм «Мотузки»

Мультфільм «Мотузки» («Cuerdas») було створено іспанськими аніматором Педро Соліс у 2014 році. Робота була відзначена премією Гойя як кращий короткометражний анімаційний фільм.

У мультфільмі розповідається зворушлива історія про справжню дружбу дівчинки Марії та хлопчика, який страждає на ДЦП і тому не може ні ходити, ні говорити. Їхня дружба на все життя залишить слід у серці Марії та буде спонукати її у дорослому віці обрати професію вчителя.

Подивіться разом з учнями цей мультфільм! Красива історія про рівність, солідарність, дружбу та дитячу мудрість, якій варто повчитися і дорослим, і дітям.

Мультфільм «Вальсовий дует»

Анімацію було створено французькою студією Supamonks у 2016 році. У мультфільмі розповідається історія про сестер-сіамських близнючок – Емілі та Елізабет. Через свою особливість дівчата не виходять на вулицю і ні з ким не спілкуються. Єдина їхня розрада – гра на фортепіано.

Якось повз їхній дім проходив молодий скрипаль, він заслухався чудовою мелодією. Дівчата намагалися прогнати хлопця, але він не тільки не пішов, але і почав віртуозно підігрувати їм на скрипці, чудово доповнюючи їхню мелодію.

Подивіться цей мультфільм разом із учнями. Красива анімація покаже дітям, наскільки важливо приділяти увагу людям з особливими потребами, оцінювати не їхню зовнішність, а людські якості й таланти.

Мультфільм-казка «Соловейко з одним крилом»

Мультфільм про соловейка, який народився з одним крилом, – історія про щасливу сім'ю, турботу та взаємоповагу. Анімація розповідає про те, що у природі немає помилок, кожен має своє призначення. У мультфільмі йдеться про те, що не сила крил і величина дзьоба робить птаха справжнім, а та пісня, що живе у нього в серці. Це ж стосується і людей: не за зовнішністю, а саме за людськими якостями варто оцінювати інших.

Цей пластиліновий мультфільм було створено у 2017 році групою школярів-шестикласників з Тернопільської обласної експериментальної школи мистецтв імені І.Герети.

Мультфільм «Скарлетт»

В анімації розповідається історія про дівчинку Скарлетт. Вона захворіла на рак кісток, тому лікарі, рятуючи їй життя, були змушені ампутувати голінь. До хвороби дівчинка обожнювала танцювати, а після лікарні вона має носити протез, тому про танці можна забути. Через це Скарлетт відчуває себе пригніченою.

Завдяки підтримці мами, яка допомагає дівчинці наново навчитися ходити і танцювати, Скарлет поступово адаптується. Вона починає сприймати свою особливість і знову стає тією ж веселою дівчиною, з якою цікаво дружити та грати, якою вона була до хвороби.

Мультфільм «Подарунок»

Цей мультфільм – зворушлива історія про дружбу, породжену спільним болем.

Мультфільм було створено німецьким мультиплікатором Якобом Фрейєм у 2014 році. Ця анімація була показана на понад 180 фестивалях і має більше 50 відзнак.

Мультфільм «Тамара»

Мультфільм було створено у 2013 році американською анімаційною студією. В анімації розповідається зворушлива історія про дівчинку Тамару. Незважаючи на глухоту, вона має чудову пластику і почуття ритму, тому обожнює танцювати і мріє стати балериною. Можливо, колись її мрія і здійсниться, адже Тамару постійно підтримує її мама.

Подивіться цей мультфільм разом зі школярами, з його допомогою вам буде простіше пояснити дітям, наскільки людям з інвалідністю важлива підтримка інших.

Мультфільм «Поза зором»

Чико – дівчина з порушеннями зору. ЇЇ «очима» є пес, який її всюди супроводжує. Одного разу під час прогулянки до Чіки підійшов грабіжник, вихопив її сумку та кинувся тікати. За ним побіг пес-поводир дівчинки. Отже Чика лишилася одна, не бачачи нічого навкруги, вона заблукала.

Рухаючись незнайомою частиною міста навпомацки, через отвір у паркані вона потрапляє у неймовірний світ, створений її уявою. Цей світ є казковим, надзвичайним, ті , хто мають зір, не в змозі його побачити.

Мультфільм у стилі аніме, його було створено у 2010 році групою студентів-випускників університету мистецтв із Тайваню.

Покажіть цей мультфільм школярам та поясніть, що кожний сприймає навколишній світ по-своєму, , а також розкажіть про те, що хтось може бути обмежений у своїх можливостях, проте ця людина може мати неабиякі здібності й таланти.

Незалежно від зовнішності, кольору шкіри, здоров'я, рівня добробуту батьків і фізичних вад, будь-яка дитина заслуговує на щасливе дитинство. Кожній дитині, як і дорослому, хочеться мати друзів, сміятися, досягати своїх цілей і відчувати підтримку.

Інформацію взято з сайту https://naurok.com.ua/.../7-multfilmiv-dlya-shkolyariv...

РЕСУРСНА КІМНАТА

Відповідно до нового інклюзивного законодавства РЕСУРСНА КІМНАТА визначається як

спеціально облаштована кімната (частина кімнати),

що має відповідний розподіл функціональних зон, призначена для розвитку учнів з особливими освітніми потребами,

гармонізації їх психоемоційного стану та психологічного розвантаження,

надання (проведення) індивідуальних та/або групових психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (занять).

Якщо казати просто, то ресурсна кімната - це спеціально організований простір для розвитку дитини та гармонізації її психоемоційного стану.

Завдання ресурсної кімнати:

- розумне використання робочого простору для корекційно-розвиткових занять та психоемоційного розвантаження.

Обов’язками закладів освіти для організації інклюзивного навчання являються:

облаштування освітнього середовища (забезпечення доступності)

забезпечення необхідними навчально-методичними і наочно-дидактичними посібниками, допоміжними засобами навчання відповідно до потреб здобувачів освіти;

облаштування ресурсної кімнати.

Таким чином, можно виділити 3 аспекти використання ресурсної кімнати для дитини з ООП:

1. надання індивідуальних та/або групових психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг;

2. психологічне розвантаження, соціально-побутове орієнтування, формування навичок самообслуговування;

3. Доступність та універсальний дизайн.

Будівельні норми та державні стандарти щодо приміщення ресурсної кімнати:

площа приміщень ресурсної кімнати вар’юється від 16 кв.м до 60 кв.м ( наприклад зустрічала таку інформацію, що приміщення має бути не менше 36м2 в умовах реконструкції, та до 60м2 в умовах нового будівництва) / слід перевірити ці тверджння/

(Моя примітка - звісно, що це норма в «ідеалі» і не завжди може забезпечуватися в реальності)

в приміщенні слід уникати предметів, які можуть спричинити травмування;

приміщення обов’язково має бути достатнім для організації 2х базових зон - навчально-пізнавальної зони (інколи плюс ігрової зони) та побутово-практичної зони;

має містити затверджені допоміжні засоби для навчання;

мають бути забезпечені санітарно-гігієнічні умови ( умивальник та швидкий доступ до вбиральні)

нормальне освітлення приміщення та сонцезахисну систему (штори, жалюзі, ролети);

опалення на рівні +19-23° з припливно-витяжними установками;

ресурсна кімната має бути максимально ізольованою від зовнішнього шумового фону. Не бажано щоб поруч з нею знаходилась музична чи спортивна зала, що може перешкоджати проведенню корекційно-розвиткових занять.

До типового переліку допоміжних засобів для навчання, якими обов’язково має бути облаштована ресурсна кімната відносяться спеціальні засоби корекції психофізичного розвитку та інше обладнання.

Наприклад:

Меблі (шафи, пенали, кухонні секції, стіл учнівський та стіл для приймання їжі, стільці, крісло-груша);

Технічне обладнання (ноутбук, дошка-екран, проектори, інтернет-обладнання, електрочайник та мікрохвильова піч);

Додаткове обладнання (м’яч-фітбол, килимок-пазл, дитячі іграшки, конструктори, килим для ігрової діяльності, батут, канцелярські прилади, дошки для повзання та катання, ін.).

Організація простору в ресурсній кімнаті передбачає наявність 3х основних зон:

I - Навчально-пізнавальна зона:

- робоче місце вчителя;

- індивідуальне місце учня;

- зона асистента.

Навчання може відбуватися як індивідуально, так і в групах.

Робоче місце вчителя обладнується комп’ютерним та іншим мультимедійним оснащенням, меблями, допоміжними засобами та матеріалами.

Для учнів підбираються відповідні стільці та навчальні парти.

Місце для групових та індивідуальних занять обладнується меблями спеціального призначення, корекційними засобами навчання і спеціальними тренажерами, а також столом і стільцями для групової роботи.

Побажання для облаштування І зони:

- мобільні меблі;

- нейтральні кольори меблів, стін, оздоблення вікон;

- збіднене середовище;

- комп’ютерне оснащення.

ІІ - Ігрова зона:

- Сенсорний куток (центр фізичного та/ або психологічного розвантаження);

- центр розвитку та творчості.

Сенсорний куток в ігровій зоні створюється з метою релаксації і для проведення корекційної роботи психолога. Використання піскотерапії, обладнання для мозочкової стимуляції, обладнання для сенсорної стимуляції дозволяє зняти психоемоційне напруження, розвивати та вдосконалювати сенсорні, вестибулярні і рухові можливості дітей.

Куток для творчості слід наповнити мольбертами, наборами для творчості, фарбами, розмальовками, наборами для ліплення, все це слугуватиме чудовим інструментом для розвитку творчого потенціалу, фантазії, уяви, а також розвантаженню нервової системи.

ІІІ - Побутово-практична зона:

- осередок для соціально-побутової орієнтації

- кухня, їдальня.

У цій зоні діти здобувають і засвоюють навички самообслуговування, які допоможуть їм адаптуватися та інтегруватися у суспільство.

Юридичні аспекти організації ресурсної кімнати

Нагадую, шо згідно змін до порядку організації інклюзивного навчання в закладах освіти на даний момент юридично закріплені наступні норми:

1) Для учнів, що потребують тимчасового психологічного розвантаження або усамітнення, в ресурсній кімнаті створюється окрема зона, яка використовується незалежно від розкладу занять.

2) Ресурсна кімната може використовуватися усіма учнями закладу освіти , а не лише здобувачами освіти з ООП.

3) Учні можуть перебувати в ресурсній кімнаті винятково у супроводі педагогічних працівників, асистента учня або залученого фахівця, що проводить (надає) додаткові психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття (послуги).

Слід зазначити, що Законом України «Про повну загальну середню освіту» ст.24 передбачена доплата у розмірі 10-15% за завідування ресурсною кімнатою.

Ресурсна кімната в ІРЦ

Відповідно до Положення про ІРЦ загальна площа інклюзивно-ресурсних центрів становить не менш як 50 кв. метрів.

Приміщення інклюзивно-ресурсних центрів облаштовуються

- кімнатою для прийому громадян;

- ресурсною кімнатою

- кабінетами фахівців (консультантів) інклюзивно-ресурсного центру

- залом для занять з лікувальної фізкультури.

У типових інтер’єрних рішеннях подано також опис «Кімната для проведення групових психолого-педагогічних занять (ресурсна кімната)».

Вимоги для ресурсної кімнати в ІРЦ:

приміщення має бути поліфункціональним — використовуватися по-різному залежно від мети діяльності.

Для цього встановлюються наступні зони:

- навчальна

- рухова

- ігрова

- діагностична

- соціально-побутова.

У ресурсних кімнатах ІРЦ діти можуть:

займатися з корекційним педагогом та дефектологом, практичним психологом, вчителем лікувальної фізичної культури, іншими фахівцями;

працювати за власним адаптаційним графіком;

розвивати життєві навички, вчитися, відпочивати, гратися тощо.

Ресурсні кімнати за кордоном

І звісно, що такі кімнати існують при навчальних закладах та інших ментальних закладах, але називаються вони «сенсорні кімнати».

Так, наприклад, в США Сенсорна кімната визначається як терапевтичний простір для самоорганізації та розвантаження.

Сенсорні кімнати в школах використовуються як:

- безпечне місце;

- дають можливість заспокоїтися чи стабілізувати нервову систему учня;

- розвивати соціально-емоційні навички;

- сприяти запобіганню сенсорного перевантаження та вчитися стратегіям деескалації такого стану.

Що дозволяється робити американським дітям в сенсорній кімнаті:

- сидячи, розкачуватися на фітболі;

- бити «боксерську» грушу, якщо є;

- використовувати аналог сенсорної ковдри/ жилету або спального мішку;

- повільно розгойдуватися на горизонтальній платформі;

- кидати силіконові мячики на підлогу чи об стіну;

- стрибати на батуті.

Отже, основною метою використання сенсорної кімнати за кордоном вважається повернення дитини до класної кімнати спокійною, відновленою, врівноваженою, що покращує її поведінку та результативність під час навчання!

Висновок:

спеціально організований освітній простір у ресурсній кімнаті дає змогу кожній дитині реалізувати своє право на освіту, максимально розкрити освітній і особистісний потенціал та подолати бар’єри соціалізації.

Джерела написання:

- Державні будівельні норми «Інклюзивність будівель і споруд» (2018 р);

- Стаття «Ресурсна кімната. Облаштування зон ресурсної кімнати» з сайту inkluzia. com. ua

- Типовий перелік спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах закладів загальної середньої освіти.

- Інклюзивне законодавства в дошкільних навчальних закладах, в закладах загальної повної середньої освіти;

- Дані вебінару Всеосвіта «Ресурсна кімната» (автор Л. Верещак).

- Статті з англійських та американських сайтів щодо сенсорних кімнат та їх ефекту для учнів з аутизмом.

Матеріал використано зі сторінки https://www.facebook.com/NadiaEsmanova

Згідно з Положення про команду психолого-педагогічного супроводу учня з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої освіти, обов'язки вчителя та асистента вчителя в межах роботи Команди супроводу дитини з особливими освітніми потребами (ООП) чітко розподілені, але передбачають тісну співпрацю.

Обов'язки вчителя, який викладає навчальний предмет:

Вчитель несе відповідальність за навчальний процес та адаптацію програми під потреби учня:

• Спостереження та оцінка - проводить спостереження за учнем під час навчання для визначення потреби у підтримці та розроблення індивідуальної програми розвитку (ІПР).

• Організація навчання - забезпечує освітній процес учня з урахуванням його особливостей та вимог ІПР.

• Розробка документів - спільно з іншими членами Команди супроводу розробляє та реалізовує ІПР, а також бере участь у підготовці індивідуального навчального плану (ІНП).

• Робота з матеріалом - здійснює адаптацію та/або модифікацію навчального матеріалу та освітнього середовища.

• Моніторинг результатів - визначає рівень досягнення цілей навчання, передбачених ІПР, та інформує Команду супроводу про успіхи, сильні сторони та потреби учня.

• Соціалізація та підтримка - сприяє інтеграції учня в колектив та забезпечує його психологічну підтримку.

• Взаємодія з батьками - надає батькам інформацію про результати виконання дитиною ІПР.

Обов'язки асистента вчителя:

Асистент вчителя фокусується на підтримці учня та допомозі вчителеві в організації інклюзивного середовища:

• Вивчення дитини - здійснює спостереження за учнем для вивчення його індивідуальних особливостей, інтересів та потреб, після чого інформує про це Команду супроводу.

• Безпосередня допомога учню - допомагає в організації робочого місця, виконанні завдань, концентрації уваги, сприяє формуванню самоконтролю дитини.

• Співпраця з вчителем - допомагає вчителеві в організації освітнього процесу та спільно з ним бере участь у плануванні навчання.

• Індивідуалізація процесу - забезпечує пристосування середовища, адаптує або модифікує навчальні матеріали та готує індивідуальні завдання відповідно до можливостей учня.

• Участь у плануванні та оцінюванні - бере участь у розробленні ІПР та ІНП, а також спільно з вчителем оцінює динаміку розвитку дитини та рівень досягнення навчальних цілей.

• Соціалізація - сприяє включенню учня до учнівського колективу.

• Комунікація - надає інформацію батькам щодо особливостей здобуття дитиною загальної середньої освіти.

Ці фахівці працюють як єдина команда, де вчитель відповідає за зміст навчання, а асистент - за технічну та методичну підтримку учня для успішного засвоєння цього змісту.

Навчально-методичні посібники та матеріали з питань упровадження інклюзивної освіти

Порошенко М. А. Інклюзивна освіта: навчальний посібник (https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/inkluzyvne-navchannya/posibniki/inklyuziyavnz.pdf ).

Колупаєва А. А., Таранченко О. М.. Інклюзивна освіта: покроково для педагогів: навчально-методичний посібник (Серія «Інклюзивна освіта»). Київ, 2023. 232 с. (https://ispukr.org.ua/?p=11563 ).

Впроваджуємо інклюзію в закладі освіти (https://sqe.gov.ua/wp-content/uploads/2023/09/Inclusion_zaklad_osvity_SQE-SURGe_2023.pdf ).

Єфімова, С. М. Лідерство та інклюзивна освіта: навч.метод. посіб. Єфімова С. М., Королюк С. В.; за заг. ред. Колупаєвої А. А. ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2012.  164 с. Серія «Інклюзивна освіта» (https://surl.li/agmejj ).  

Інклюзивне навчання: інформаційний посібник для вчителів (https://znayshov.com/FR/4788/71.pdf ).

Електронна бібліотека Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук України (https://lib.iitta.gov.ua/view/divisions/ins=5Fspe=5Fped/ ).

Корекційні програми (https://surl.li/scyliw).

Портал Інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ) (https://ircenter.gov.ua/?utm_source=chatgpt.com ).